Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 03 листопада 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1. на ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 02 червня 2009 року щодо нього.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 09 червня 2008 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Волгограда,

мешканця м. Севастополя Автономної Республіки

Крим, раніше неодноразово судимого,

останній раз 03.11.2003 року

за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення

волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від

відбування покарання з випробуванням з іспитовим

строком на 3 роки,

засуджено:

- за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі,

- за ч. 5 ст. 185 КК України на 9 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого,

- за ч. 2 ст. 209 КК України на 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з охороною коштів, майна, на строк 3 роки з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - 9 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з охороною коштів і майна, на строк 3 роки з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 71 КК України до покарання за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Нахімовського районного суду м. Севастополя від 03.11.2003 року та ОСОБА_1 призначено остаточне покарання - 10 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з охороною коштів, майна, на строк 3 роки з конфіскацією коштів та іншого майна, одержаного злочинним шляхом, та з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. на користь ВАТ "КБ "Надра" на відшкодування матеріальної шкоди 655.245 грн. 96 коп., а речові докази – майно, придбане на кошти, отримані злочинним шляхом (два автомобілі, квартиру, побутову техніку, меблі тощо) конфіскувати у власність держави.

ОСОБА_1. визнано винуватим і засуджено за те, що він 08 травня 2006 року проник до приміщення вечірньої каси філії ВАТ "КБ "Надра" Житомирського РУ по провулку Львівському, 2 в м. Житомирі, звідки повторно, таємно викрав гроші в сумі 7 950 гривень, чим завдав банку матеріальної шкоди.

10 травня 2006 року близько 3 год. ОСОБА_1., здійснюючи охорону вказаної філії банку від охоронної фірми, проник до касового приміщення філії банку та, використовуючи взяті там ключі, повторно таємно викрав із сейфу належні банку гроші в сумі 646.932 грн. 96 коп., що становило особливо великий розмір.

Крім того, ОСОБА_1. протягом травня – червня 2006 року легалізував здобуті внаслідок крадіжок гроші шляхом придбання автомобілів "Фольксваген Джетта", "ОпельАстра", квартири АДРЕСА_1 нежитлового приміщення по вул. Гоголя, 42 в смт Гоголеве Великобагачанського району Полтавської області, а також шляхом відкриття депозитних рахунків у Миргородському відділенні філії "Полтавське головне управління "ЗАТ КБ "Приватбанк".

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 02 червня 2009 року апеляції представника ВАТ "КБ"Надра" і засудженого ОСОБА_1. залишено без задоволення, а вирок щодо ОСОБА_1. від 09.06.2008 року - без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. зазначає, що апеляційний суд несвоєчасно повідомив йому дату і час розгляду його апеляції та безпідставно не задовольнив його клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції, а тому просить ухвалу апеляційного суду від 2 червня 2009 року скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Як убачається з матеріалів справи, на вирок місцевого суду від 09 червня 2008 року було подано апеляції представником ВАТ "КБ "Надра" і 02.07.2008 року засудженим ОСОБА_1., який просив розглядати справу судом апеляційної інстанції в його відсутності (а.с.418-421).

Про день і час розгляду справи в апеляційному порядку він був повідомлений своєчасно, що засуджений не оспорює в касаційній скарзі.

Ухвалою Апеляційного суду Житомирської області від 26 серпня 2008 року апеляцію представника банку було задоволено частково з внесенням змін у вирок в частині вирішення долі речових доказів, а апеляцію ОСОБА_1. залишено без задоволення. Про таке рішення апеляційного суду ОСОБА_1. було повідомлено, однак він судові рішення, постановлені щодо нього, у касаційному порядку не оскаржив.

У подальшому за касаційним поданням прокурора зазначену вище ухвалу Апеляційного суду Житомирської області від 26.08.2008 року було скасовано ухвалою колегії суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 23 квітня 2009 року у зв’язку з порушенням апеляційним судом вимог ст. 377 КПК України при вирішенні апеляції представника ВАТ "КБ "Надра", а справа щодо ОСОБА_1. направлена на новий апеляційний розгляд.

Про таке рішення Верховного Суду України були своєчасно 30.04.2009 року повідомлені всі учасники процесу, в тому числі і ОСОБА_1. через начальника установи, де він відбував покарання (а.с. 478).

Апеляційний суд Житомирської області, призначивши справу до нового апеляційного розгляду на 02 червня 2009 року о 9 год. 30 хв., листом від 14.05.2009 року повідомив про це всіх учасників процесу, в тому числі й ОСОБА_1. через начальника установи, де він утримувався (а.с.481-482).

Таким чином, суд апеляційної інстанції відповідно до вимог ст. 360 КПК України своєчасно надіслав ОСОБА_1 повідомлення про дату та час нового апеляційного розгляду справи (а.с.481).

Справа була розглянута апеляційним судом у визначений час - 02 червня 2009 року у відсутності ОСОБА_1., у тому числі за його апеляцією від 02.07.2008 року, до якої він ніяких змін та доповнень не вносив, у тому числі не змінював й висловлене в апеляції прохання розглядати справу у його відсутності.

Будь-які дані про те, що ним до початку розгляду справи в суді апеляційної інстанції було подано клопотання про доставку в засідання апеляційного суду, в матеріалах справи відсутні, і на такі дані не посилається в касаційній скарзі і сам ОСОБА_1., який не зазначає дати такого клопотання.

За наведених обставин колегія суддів вважає, що апеляційним судом не було допущено порушень вимог ст. 358 КПК України, оскільки передбачених законом підстав для обов’язкової участі в засіданні суду апеляційної інстанції засудженого, який утримувався під вартою, не було.

Будь-яких істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни або скасування оскаржуваного судового рішення, по справі не встановлено.

З огляду на викладене, підстав для задоволення касаційної скарги засудженого немає, а тому відсутні й підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, визначених ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1