Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 03 листопада 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої та апеляційної інстанцій, на постанову судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 3 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 квітня 2009 року по скарзі ОСОБА_1

постановою першого заступника прокурора Херсонської області від 13 лютого 2009 року порушено кримінальну справу за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ у м. Херсоні, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України.

За змістом постанови, приводом для порушення кримінальної справи стали матеріали проведеної прокурором перевірки додержання вимог податкового законодавства службовими особами ДПІ у м. Херсоні, а підставами – встановлення факту, що службові особи ДПІ в м. Херсоні, зловживаючи службовим становищем, при проведенні у березні-квітні 2008 року планової документальної перевірки ВАТ "Херсонгаз" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня по 31 грудня 2007 року в порушення Законів України за наявності підстав не нарахували зазначеному товариству податок на прибуток у сумі 2,4 млн. грн., чим завдали шкоду державним інтересам, що спричинило тяжкі наслідки.

Зазначена постанова від 13.02.2009 року була оскаржена до Комсомольського районного суду м. Херсона головою правління ВАТ "Херсонгаз" ОСОБА_1, який стверджував, що постанова безпосередньо стосувалася його інтересів, оскільки він 22.04.2008 року підписав від ВАТ "Херсонгаз" акт виїзної планової перевірки ДПІ дотримання товариством вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року. У скарзі ОСОБА_1. доводив, що постанова про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ в м. Херсоні була винесена з порушенням вимог ст.ст. 94, 98 КПК України.

Постановою судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 березня 2009 року було відкрито провадження по скарзі голови правління ВАТ "Херсонгаз" ОСОБА_1 на постанову про порушення кримінальної справи.

Постановою від 03 квітня 2009 року суддя Комсомольського районного суду м. Херсона задовольнив скаргу ОСОБА_1 скасував постанову першого заступника прокурора Херсонської області від 13 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи та відмовив у порушенні кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ в м.Херсоні.

Ухвалою Апеляційного суду Херсонської області від 15 квітня 2009 року апеляцію прокурора на зазначене рішення судді місцевого суду залишено без задоволення, а постанову судді від 03.04.2009 року – без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, доводить незаконність скасування постанови про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ у м. Херсоні за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України. Посилається на те, що суд безпідставно прийняв до розгляду скаргу ОСОБА_1 на зазначену постанову про порушення кримінальної справи, оскільки ця постанова його інтересів не стосувалася. Також, на думку прокурора, суддя не звернув уваги на те, що скарга була подана ОСОБА_1 як головою правління ВАТ "Херсонгаз" на відповідному бланку від імені юридичної особи, а кримінально-процесуальним законом не передбачено розгляду скарг юридичних осіб на постанови про порушення кримінальної справи. Окрім того, зазначає, що, скасовуючи постанову про порушення кримінальної справи, суддя у своїй постанові безпідставно зазначив про порушення прокурором вимог ст.ст. 94, 98 КПК України, а на цю помилку місцевого суду не звернув уваги й суд апеляційної інстанції. Просить скасувати судові рішення, а справу за скаргою ОСОБА_1 направити на новий розгляд у той же місцевий суд.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України кримінальна справа може бути порушена за наявності приводів, передбачених ч.1 цієї статті, в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Тобто для порушення кримінальної справи є необхідним встановлення наявності приводів і підстав для її порушення.

Тому, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, згідно з вимогами ст. 236-8 КПК України, суддя повинен витребували й дослідити матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, перевірити наявність приводів і підстав до її порушення, законність джерел отримання даних, що стали підставою до порушення справи, та за результатами перевірки прийняти відповідне рішення.

Проте, зазначені вимоги закону суддею було порушено.

Так, скасовуючи постанову прокурора про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ у м. Херсоні, що спричинило тяжкі наслідки, за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України, суддя послався на те, що в постанові про порушення кримінальної справи не було зазначено приводу для її порушення, оскільки матеріали прокурорської перевірки, на які послався прокурор, не передбачені ст. 94 КПК України як привід до порушення справи, а також на те, що справа всупереч вимогам ст. 98 КПК України була порушена за фактом, хоча на момент її порушення було відомо службових осіб ДПІ у м. Херсоні, які проводили податкову перевірку ВАТ "Херсонгаз" і підписали акт перевірки.

Однак з такими висновками не можна погодитись, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону та зроблені без будь-якої оцінки матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу.

Так, відповідно до п.5 ч.1 ст. 94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину.

Як видно з постанови про порушення кримінальної справи, приводом до її порушення стало безпосереднє виявлення прокурором ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України, в діях службових осіб ДПІ у м. Херсоні під час проведення ними виїзної планової перевірки ВАТ "Херсонгаз", про що на ім’я прокурора було надано рапорт старшого прокурора відділу прокуратури Херсонської області про проведену ним перевірку додержання вимог податкового законодавства службовими особами ДПІ у м. Херсоні та виявлення за її результатами ознак злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України, з відповідними матеріалами перевірки, що й було зазначено прокурором як привід до порушення кримінальної справи.

Тобто є безпідставним висновок судді, що в постанові про порушення кримінальної справи прокурором не було вказано визначеного ст. 94 КПК України приводу до порушення кримінальної справи.

Не можна погодитись і з висновком судді про порушення прокурором вимог ст. 98 КПК України.

Як видно зі справи, вона була порушена за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ в м. Херсоні, оскільки на час її порушення не було переконливих даних про те, хто саме з цих службових осіб, які проводили податкову перевірку ВАТ "Херсонгаз" і підписали акт перевірки, учинив дії, в яких вбачалися ознаки злочину.

Що стосується перевірки підстав і законності джерел отримання даних, які стали підставами до порушення кримінальної справи, то в постанові місцевого суду взагалі відсутні будь-які судження з цього приводу.

Також суддя, задовольняючи скаргу ОСОБА_1 вирішив питання про відмову в порушенні кримінальної справи не щодо нього, а за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ в м. Херсоні, чим допустив порушення вимог ст.ст. 99, 236-8 КПК України.

З огляду на викладене, постанова судді місцевого суду не може бути визнана законною та обґрунтованою.

Окрім того, відповідно до ч.3 ст. 236-7 КПК України скарга на постанову прокурора про порушення кримінальної справи за фактом учинення злочину може бути подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, її захисником чи законним представником з достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів відповідної особи. Якщо обґрунтування є недостатнім, суддя приймає рішення про відмову у відкритті провадження з розгляду скарги.

Як убачається з матеріалів розгляду скарги ОСОБА_1 зазначених вимог закону судом першої інстанції дотримано також не було.

Так, визнавши ОСОБА_1 особою, інтересів якої стосується порушена кримінальна справа, суддя послався на наявність підпису ОСОБА_1 як голови правління ВАТ "Херсонгаз" на акті перевірки ДПІ та зазначення прокурором при порушенні кримінальної справи у мотивувальній частині постанови про порушення законодавства й службовими особами ВАТ "Херсонгаз".

Однак при цьому суддею не було враховано, що кримінальна справа прокурором була порушена за фактом зловживання службовим становищем не службових осіб ВАТ "Херсонгаз", а службових осіб ДПІ в м. Херсоні, до числа яких ОСОБА_1. не відносився, оскільки в ДПІ не працював.

Окрім того, суд не звернув уваги й на те, що ОСОБА_1. як голова правління ВАТ "Херсонгаз" поставив свій підпис в акті проведеної податковою інспекцією перевірки товариства на підтвердження, що первинні документи, використані при проведенні податкової перевірки, достовірні й надані в повному обсязі, а додаткових документів, що свідчили б про діяльність підприємства за період, що перевірявся, немає. Тобто він не брав на себе відповідальності за правильність висновків, зроблених податковими ревізорами-інспекторами.

За таких обставин видається сумнівним висновок суду про те, що скарга подана повноважною особою, інтересів якої стосувалася порушена кримінальна справа.

Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення судді про відкриття провадження за скаргою голови правління ВАТ "Херсонгаз" ОСОБА_1 на постанову прокурора від 13.02.2009 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ у м. Херсоні за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 364 КК України, є передчасним і таким, що не відповідає вимогам ст. 236-7 КПК України, а тому підлягає скасуванню і постанова судді від 27 березня 2009 року про відкриття провадження за цією скаргою.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляції прокурора, не звернув уваги на допущені суддею місцевого суду помилки і постановив незаконне рішення. Тому ухвала апеляційного суду також підлягає скасуванню.

При новому розгляді місцевому суду необхідно неухильно дотримати вимоги ст.ст. 236-7, 236-8 КПК України та прийняти по скарзі законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394–396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, задовольнити.

Постанову судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 3 квітня 2009 року та ухвалу Апеляційного суду Херсонської області від 15 квітня 2009 року по скарзі голови правління ВАТ "Херсонгаз" ОСОБА_1 на постанову першого заступника прокурора Херсонської області від 13 лютого 2009 року про порушення кримінальної справи за фактом зловживання службовим становищем службовими особами ДПІ у м. Херсоні за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 364 КК України, а також постанову судді Комсомольського районного суду м. Херсона від 27 березня 2009 року про відкриття провадження за скаргою голови правління ВАТ "Херсонгаз" ОСОБА_1 скасувати, а справу за скаргою направити на новий розгляд у той же місцевий суд із моменту відкриття провадження за скаргою.