5-3324км10 Про незаконне придбання та зберігання вогнепальної зброї - 02.11.2010 Прийняття

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 02 листопада 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_4 на постановлені щодо нього судові рішення,

вироком Кіровського міського суду Донецької області від 24 червня 2009 року

ІНФОРМАЦІЯ_1,

в силу ст. 89 КК України не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 263 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 11 вересня 2009 року зазначений вирок залишено без зміни.

За вироком суду ОСОБА_4 визнано винним у тому, що він 09 травня 2009 року, о 14 годині 10 хвилин, в парку культури та відпочинку "Перемога" в м. Кіровське, не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї, знайшов та привласнив стартовий пістолет "АТМАСА 2008 LIGHT", перероблений саморобним способом на вогнепальну зброю, придатну для стрільби, таким чином умисно придбавши його. Зазначений пістолет ОСОБА_4 незаконно переніс до себе додому, де зберігав без передбаченого законом дозволу.

17 березня 2009 року засуджений був затриманий працівниками міліції, які виявили та вилучили в нього даний пістолет.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 посилається на невірну оцінку судом його дій, невідповідність висновків суду, викладених у вироку, фактичним обставинам справи. Крім того, засуджений вказує на допущені, на його думку, порушення вимог кримінально-процесуального закону, а саме ст. 54 КПК України та невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та даним, що характеризують його особу. Внаслідок чого, просить змінити судові рішення щодо нього, пом’якшивши призначене покарання.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, висновки суду про винуватість ОСОБА_4 у вчиненні злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Зокрема, показаннями засудженого, який у судовому засіданні пояснив, що знайшов пістолет, взяв його для самооборони, приніс додому та зберігав без передбаченого законом дозволу. Не заперечував ОСОБА_4 і той факт, що в пістолеті був один патрон та при необережному поводженні зі зброєю пістолет вистрелив.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що у ОСОБА_4 дійсно був пістолет, яким він хотів похвалитися, однак пістолет випадково вистрелив.

З показань свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 встановлено, що при огляді працівниками міліції ОСОБА_4 у кишені куртки останнього було виявлено стартовий пістолет, у каналі стволу якого була відсутня перегородка.

Крім того, винність засудженого підтверджується даними протоколів огляду, відтворення обстановки та обставин події, висновком судово-криміналістичної балістичної експертизи, згідно якої вилучений у ОСОБА_4 пістолет є короткоствольною, гладкоствольною, вогнепальною зброєю, переробленою саморобним способом із стартового пістолета.

Посилання засудженого на те, що висновок суду про наявність у нього умислу на вчинення даного злочину не ґрунтується на матеріалах справи, оскільки в пістолеті не було патронів, є безпідставним.

За змістом ч. 1 ст. 263 КК України, відповідальність за вчинення злочину, передбаченого даною статтею, настає за носіння, зберігання, придбання вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу. При цьому закон не передбачає, як обов’язкову підставу для притягнення до кримінальної відповідальності, реальну можливість використання особою зазначеної зброї.

Згідно довідки інспектора дозвільної системи Кіровського МВ ГУМВС України у Донецькій області, ОСОБА_4 дозволу на придбання, зберігання та носіння будь-якої види зброї не видавалося, із заявою з даного питання він не звертався (а.с. 84).

Отже, правильно проаналізувавши наявні в справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_4 у придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї без передбаченого законом дозволу.

Доводи засудженого про суворість призначеного йому покарання також є необґрунтованими.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні покарання суду необхідно враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

При вирішенні питання про призначення ОСОБА_4 покарання суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України, класифікується як злочин середньої тяжкості, щире каяття засудженого, позитивну характеристику за місцем проживання.

Твердження засудженого про безпідставність врахування за обставину, що обтяжує покарання, його попередньої судимості судом Російської Федерації, не відповідає матеріалам справи. Як убачається з вироку суду, зазначена обставина була врахована судом у якості даних, що характеризують особу засудженого.

Виходячи з цього, суд дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у виді реального позбавлення волі.

З такими висновками суду першої інстанції погодився і апеляційний суд, навівши в ухвалі докладні мотиви прийнятого рішення.

Порушень п. 21 ч. 1 ст. 54 КПК України, про що зазначає в касаційній скарзі засуджений, не встановлено.

З матеріалів справи вбачається, що головуюча у справі суддя Волкова Н.Ю., 21 травня 2009 року винесла постанову про оголошення в розшук ОСОБА_4 та зміну йому запобіжного заходу на тримання під вартою в порядку ст. 274 КПК України, тобто в процесі розгляду кримінальної справи в суді, а не під час досудового слідства (а.с. 121).

Отже, в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_4 слід відмовити.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування судових рішень, не встановлено.