Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Латишевої Л.П.

представника відповідача Баталової О.-М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011

у справі №2а/0570/8250/2011

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Авіакомпанія "Донбасаеро"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку

про скасування податкового повідомлення-рішення,-

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2012, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 12.02.2011 №0000161321/19351/10/15-16-23/4 СДПІ по роботі з ВПП у м.Донецьку.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

18.02.2011 позивач подав до СДПІ у м. Донецьку податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2011року, у якій визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 677854,00 грн. та додатки 1 - 5 до податкової декларації, у тому числі відповідну заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

СДПІ у м. Донецьку проведена документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за січень 2011року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період за липень 2010 року, листопад 2010 року, грудень 2010 року, за наслідками якої складено акт перевірки від 21.04.2011 №250/15-16-23/4-32329513.

За висновками акта перевірки позивач, відповідно до п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, не мав права на отримання бюджетного відшкодування, оскільки за результатами перевірки не можливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року в розмірі 677854,00 грн., що пов'язано з тим, що не підтверджено факт сплати частини залишку від'ємного значення саме липня 2010 року у сумі 28259,00 грн., листопада 2010 року у сумі 450554,00 грн. та грудня 2010 року у сумі 199041,00 грн. та неотриманням відповідей, які підтверджують дані обліку ТОВ "Авіакомпанія "Донбасаеро".

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.05.2011 №0000161321/19351/10/15-16-23/4, яким позивачу відмовлено у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією з податку на додану вартість за січень 2011року в сумі 677854,00 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судом повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Згідно пп. "а" п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем не виявлено фактів відсутності належним чином оформлених податкових накладних за господарськими операціями позивача з ТОВ "Паливно-заправна компанія", ТОВ "Авіакомпанія "Аеросвіт", Державним підприємством обслуговування повітряного руху України.

При проведені перевірки були використані у тому числі рахунки-фактури, угоди, товарно-транспортні накладні, видані податкові накладні, акти виконаних робіт.

Судами попередніх інстанцій були досліджені копії платіжних доручень на суму 4070534,74 грн., у тому числі 678422,46 грн. ПДВ, які на думку відповідача не дають можливість підтвердити факт здійснення розрахунків за певні періоди, копії відповідних рахунків (рахунків-фактур) за якими здійснена оплата вказаними платіжними дорученнями та відповідні податкові накладні.

У платіжних дорученнях позивач у призначенні платежу зазначав товар (роботу, послугу) за який здійснюється платіж та відповідні рахунки (рахунки-фактури).

У відповідних рахунках (рахунках-фактурах) від ТОВ "Паливно-заправна компанія" зазначені дані щодо найменування товару та його кількості. У відповідних рахунках від ТОВ "Авіакомпанія "Аеросвіт" зазначені дані щодо найменування послуг (робіт) та відповідні періоди. У рахунку (№1018) від Державного підприємства обслуговування повітряного руху України зазначені дані щодо найменування послуги (роботи) та відповідний період.

Відповідно до п. 3.8 Інструкції "Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті", затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21 січня 2004 р. N 22 (z0377-04) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29 березня 2004 р. за N 377/8976 (z0377-04) , встановлено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

В наданих суду платіжних дорученнях реквізит "Призначення платежу" має інформацію про платіж та посилання на документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів.

Крім того, до перевірки були надані рахунки (рахунки-фактури) із яких вбачається період за який здійснювались платежі за надані послуги (роботи) та кількість і одиниця виміру придбаного товару.

Згідно п. 200.1 та п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи з суті бюджетного відшкодування, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, при цьому незалежно від податкового періоду, в якому сталася така сплата податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно пункту 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

За встановлених обставин, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.06.2011 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 12.08.2011 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 239-1 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.