Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Верховного Суду України у складі:

головуючого - Драги В.П.

суддів – Заголдного В.В., Пивовара В.Ф.

за участю прокурора – Матюшевої О.В.

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 жовтня 2009р. кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу апеляційного суду Луганської області від 8 липня 2009р.

Даною ухвалою кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ст.ст. 115 ч.2 п.п.4, 6, 13 та 187 ч.4 КК України направлено на додаткове розслідування.

ОСОБА_1 пред’явлено обвинувачення у вчиненні таких злочинів.

Вночі 6 квітня 2004р. ОСОБА_1 проник у будинок АДРЕСА_1, де вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, 1921 року народження, під час якого з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів умисно вбив її, а потім заволодів належними їй орденом, 4 медалями, 4 пам’ятними знаками та аудіомагнітофоном вартістю 42 грн.

Приблизно в ніч з 25 по 26 лютого 2008р. ОСОБА_1 проник у будинок АДРЕСА_2, де вчинив розбійний напад на ОСОБА_2, 1940 року народження, під час якого з особливою жорстокістю та з корисливих мотивів умисно вбив її, а після цього заволодів 2 банками спиртних напоїв.

При розгляді справи суд дійшов висновку про те, що по ній органами досудового слідства допущені неповнота та неправильність досудового слідства, а також інші порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Зокрема, суд у ухвалі зазначив, що органи досудового слідства:

-не перевірили, яким чином ОСОБА_1 проникав у будинки потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_2, оскільки не провели у даних випадках за участю ОСОБА_1 відтворення обстановки та обставин події;

-не установили можливу причетність до вчинення цих злочинів (крім ОСОБА_1) ще й інших осіб, а внаслідок цього не прийняли рішення про наявність або відсутність у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочинів, в яких йому пред’явлено обвинувачення, за попередньою змовою групою осіб;

-не з'ясували питання про спосіб, місце та час зберігання вилученого з зовнішньої сторони будинку ОСОБА_3 змива крові;

-не вжили заходів для встановлення належності ОСОБА_3 магнітофона, який був вилучений у ОСОБА_4 та впізнаний ОСОБА_5;

-не установили використовувалися чи ні ОСОБА_1 при вчиненні ним злочинів щодо ОСОБА_2 бахили, які були вилучені у 2008р. за місцем проживання ОСОБА_1.

Тому суд направив справу на додаткове розслідування.

В касаційному поданні з наведенням у ньому доводів про необгрунтованість повернення судом справи на додаткове розслідування порушене питання про скасування ухвали та направлення справи на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, судова колегія вважає, що воно підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи, досудове слідство по ній проведено з дотриманням вимог ст. 22 КПК України.

Так, з метою всебічного, повного та об’єктивного дослідження обставин справи органами досудового слідства вжиті заходи для допиту обвинуваченого, потерпілих, свідків, складені відповідні протоколи огляду місць подій, обшуку, вилучення та огляду речових доказів, призначені відповідні експертизи, проведені інші необхідні слідчі дії.

Проведення за участю ОСОБА_1 відтворення обстановки та обставин події для з'ясування питання, яким саме чином він проник у будинки обох потерпілих, на що послався в ухвалі суд, не викликається необхідністю, оскільки ОСОБА_1, як свідчать матеріали справи, у злочинах, у вчиненні яких йому пред’явлено обвинувачення, винним себе не визнав і від дачі показань відмовився.

Висновки суду про те, що органами досудового слідства не встановлена можлива причетність до вчинення злочинів щодо ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ще й інших осіб і ними не прийнято рішення про наявність чи відсутність у діях ОСОБА_1 такої кваліфікуючої ознаки, як вчинення злочинів, в яких йому пред’явлено обвинувачення, за попередньою змовою групою осіб, є необгрунтованими.

Матеріали справи свідчать, що органами досудового слідства вживалися передбачені законом заходи для перевірки такого питання і осіб, які були б причетні до таких злочинів, у справі не встановлено.

З даного приводу органами досудового слідства були прийняті відповідні процесуальні рішення, у тому числі й рішення про пред’явлення ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні ним зазначених вище злочинів без такої кваліфікуючої ознаки як попередня змова групи осіб.

Як вбачається із досліджених у судовому засіданні показань на досудовому слідстві потерпілої ОСОБА_5, вона впізнала вилучений у ОСОБА_4 магнітофон, який зник з будинку ОСОБА_3 після вчинених щодо останньої злочинів.

Тому вказівка суду в цій частині позбавлена підстав.

Якщо у суда виникла необхідність з’ясувати питання про спосіб, місце та час зберігання вилученого з зовнішньої сторони будинку ОСОБА_3 змиву крові, а також про те використовувалися чи ні ОСОБА_1 при вчиненні ним щодо ОСОБА_2 злочинів бахили, які були вилучені у 2008р. за місцем його проживання, то суд може дослідити такі обставини у процесі проведення судового слідства самостійно, тобто без повернення справи на додаткове розслідування.

Виходячи з наведеного, рішення суду про повернення справи на додаткове розслідування з зазначених в ухвалі підстав є необгрунтованим, внаслідок чого ухвала підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд, у процесі якого суду належить в установленому законом порядку дослідити зібрані по справі докази і правильно вирішити питання про винність чи невинність ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, в яких йому пред’явлене обвинувачення.

Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів-

Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 8 липня 2009р. щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.