Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Конюшка К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_5 до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах", відкритого акціонерного товариства "Олимп-Круг", третя особа: ОСОБА_4, за участю прокурора Комінтернівського району Одеської області про визнання бездіяльності протиправною, визнання права власності, зобов'язання вчинити певні дії,-

ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати протиправною бездіяльність відповідачів, зобов'язати вчинити дії та визнати право власності.

Постановою Київського районного суду м. Одеси від 03 грудня 2007 року позовні вимоги задоволено. Визнано за позивачем право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., для обслуговування 1/2 частини дачного будинку, яка розташована по АДРЕСА_1; зобов'язано Одеську регіональну філію державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" зареєструвати та видати позивачу акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., для обслуговування 1/2 частини дачного будинку, яка розташована за вищевказаною адресою.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року, рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове. Відмовлено в задоволенні позовних вимог ОСОБА_5 в частині визнання незаконною бездіяльності Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області, зобов'язання Одеської регіональної філії державного підприємства "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" зареєструвати та видати державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га., для обслуговування 1/2 частини дачного будинку, яка розташована в по АДРЕСА_1. В частині позовних вимог про визнання права власності на земельну ділянку провадження у справі закрито.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить його скасувати, а справу направити до суду першої інстанції.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі матеріалами, згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 30 листопада 2007 року ОСОБА_5 є власником 1/2 частини дачного будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1. Зі слів позивача він звертався до Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області з заявою про безоплатну передачу йому у власність земельної ділянки на якій розташований вказаний дачний будинок.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції визнав протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду заяви ОСОБА_5 про передачу йому у власність земельної ділянки, а також визнав право власності на вказану земельну ділянку, вказавши, що відмова порушує право позивача та вимоги чинного земельного законодавства України.

Натомість, суд апеляційної інстанції, скасовуючи вказане рішення суду першої інстанції зазначив, що судом не встановлено та не підтверджено матеріалами справи факту звернення до відповідача з заявою про отримання безоплатно у власність земельної ділянки, оскільки в матеріалах справи заява відсутні та не досліджувалась в ході розгляду справи. Щодо визнання права власності суд апеляційної інстанції закрив провадження у справі та вказав, що такі позовні вимоги не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вбачається спір про право.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Пункт "Г" ч. 1 ст. 121 Земельного кодексу України визначає право громадян України на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) в межах міста - у розмірі не більше 0,10 гектара.

Як встановлено під час розгляду справи судом апеляційної інстанції, що згідно даних журналу вхідної кореспонденції Фонтанської сільської ради Комінтернівського району Одеської області заяви від ОСОБА_5 про отримання безоплатно у власність земельних ділянок не надходили. Крім того, в матеріалах справи відсутні копія заяви про звернення, на яку посилається ОСОБА_5

Отже, вірним є висновок суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні в цій частині позовних вимог, оскільки фактично право позивача не було порушено, підтвердження звернення з будь-якими заявами для отримання у приватну власність земельної ділянки відсутні.

Поряд з цим, колегія суддів погоджує висновок апеляційного суду щодо закриття провадження у справі в частині позовних вимог про визнання права власності на спірну земельну ділянку, з огляду на таке.

Так, відповідно до п.1 ч.2 ст. 17 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з ч.2. ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів для яких законом встановлено інший порядок судового вирішення.

Спір про визнання права власності на земельну ділянку не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами попередніх інстанцій вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2012 року - без змін.

ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.