Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя Голяшкін О.В. (доповідач),

судді Заяць В.С.,

Швед Е.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року у справі за позовом Приватного підприємства "Акрілат-Хімконтракт" до Київської міжрегіональної митниці ДФС, Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві про зобов'язання вчинити певні дії, -

У січні 2015 року Приватне підприємство "Акрілат-Хімконтракт" звернулося з позовом до Київської міжрегіональної митниці ДФС та Головного управління Державної казначейської служби України у м.Києві, в якому просило зобов'язати Київську міжрегіональну митницю ДФС підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України надмірно зарахованих до бюджету митних платежів відповідно до Додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державної казначейської служби та зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у м.Києві перерахувати на користь ПП "Акрілат-Хімконтракт" надмірно зараховані при митному оформленні товару сум мита на 4156,36 грн. та суми ПДВ в розмірі 13620,07 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав про протиправну відмову відповідача у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки в судовому порядку встановлено неправомірність рішень митного органу, які зумовили помилкову та надмірну сплату сум митних платежів.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року, позов задоволено частково; зобов'язано Київську міжрегіональну митницю ДФС підготувати висновок про повернення надмірно зарахованих до бюджету митних платежів ПП "Акрілат-Хімконтракт" та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м.Києві; в решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позовних вимог, Київська міська митниця ДФС звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення скасувати у цій частині, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

У касаційній скарзі відповідач зазначає про самостійне визначення та сплату митних платежів при митному оформлені товару, узгодженість позивачем грошового зобов'язання та відсутність підстав для визнання коштів надмірно сплаченими. Також зазначає, що факт скасування рішення про коригування митної вартості жодним чином не впливає на сплату мита та податків, оскільки рішенням про коригування митної вартості не були встановлені суми до сплати. Вважає правомірною відмову у поверненні коштів, оскільки позивачем не дотримано Порядок №618, а саме до заяви про повернення коштів не було додано документів, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів. Крім того, вказує, що суд не може втручатися в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень та підміняти собою митні органи, а відтак позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача підготувати висновок про повернення надмірно сплачених митних платежів та подати до органу Державної казначейської служби вважає такими, що не підлягають задоволенню.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Заслухавши доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить д висновку про відсутність підчитав для задоволення касаційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається із матеріалів справи, Приватним підприємством "Акрілат-Хімконтракт" при здійсненні у вересні 2013 року митного декларування товару - лимонної кислоти, за контрактом від 19 червня 2013 року №LIQ130619B, подало до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів 06 вересня 2013 року вантажну митну декларацію №100250000/2013/069543. Митна вартість заявлена декларантом за основним методом визначення митної вартості - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

06 вересня 2013 року Київською міжрегіональною митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №1000250000/2013/600665/2 та винесена картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250000/2013/01668, на підставі яких позивач здійснив митне оформлення товару зі сплатою до Державного бюджету України 17776,43 грн., виходячи з ціни товару, визначеної митним органом.

Постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 28 січня 2014 року у справі № 826/17343/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року, адміністративний позов ПП "Акрілат-Хімконтракт" задоволено частково; визнано протиправними та скасовано рішення Київської міжрегіональної митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів від 06 вересня 2013 року № 100250000/2013/600665/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 вересня 2013 року № 100250000/2013/01668.

14 травня 2014 року ПП "Акрілат-Хімконтракт" звернулося до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявою №53 про повернення надмірно сплачених коштів по митній декларації від 06 вересня 2013 року №100250000/2013/069578.

За результатами розгляду заяви ПП "Акрілат-Хімконтракт" Київською міжрегіональною митницею Міндоходів листом від 28 травня 2014 року №6365/1/26-70-52-05 повідомлено, що питання повернення коштів не було предметом розгляду в рамках адміністративної справи № 826/17343/13-а, внаслідок чого правові підстави для повернення надміру сплачених коштів відсутні.

29 липня 2014 року та 12 листопада 2014 року позивач повторно звертався до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів із заявами № 69 та № 5 про повернення надмірно сплачених коштів по митній декларації від 06 вересня 2013 року №100250000/2013/069578, за результатами розгляду яких, митний орган листами від 14 серпня 2014 року № 9316/1/26-70-52-02 та від 15 грудня 2014 року № 347/6/26-70-25-04 повідомив про відсутність підстав для повернення коштів з Державного бюджету України. Крім того, митним органом зазначено, що рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Державної казначейської служби України у відповідності до п.3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845 (845-2011-п) .

Статтею 301 Митного кодексу України визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету.

Згідно ч.ч.1, 3 ст. 301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України (2755-17) . Помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері фінансів.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затверджений наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) , зареєстровано в Міністерстві юстиції України 25 вересня 2007 року за № 1097/14364 (z1097-07) (далі - Порядок № 618), для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум. Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати (п.п.2, 3 розділу ІІІ Порядку № 618 (z1097-07) ).

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Керівник або заступник керівника митного органу на підставі результатів перевірки, в разі її проведення, підписує висновок про повернення, реєстр висновків про повернення та супровідний лист, адресований органу Державного казначейства України - пакет документів на повернення коштів. Пакет документів на повернення коштів передається до загального відділу для реєстрації та відправки до органу Державного казначейства України (п.п.4, 5, 6 розділу ІІІ Порядку № 618 (z1097-07) ).

Відповідно до п.7 розділу III Порядку № 618 (z1097-07) висновок про повернення платникам податків помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів повинен бути прийнятий митним органом не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення 20-денного строку з дня подання платниками податків заяви.

Згідно п.11 розділу III Порядку № 618 (z1097-07) за відсутності підстав для повернення коштів у встановленому порядку митним органом готується та надсилається заявнику письмова обґрунтована відповідь.

Відповідно до п.п.43.1 - 43.5 ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 МК, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву на повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення готівковими коштами за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Контролюючий орган не пізніше, ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви, готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п'яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику. Контролюючий орган несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання висновку про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем подані до митного органу в межах встановлених строків письмові заяви від 14 травня 2014 року №53, від 29 липня 2014 року № 69 та від 12 листопада 2014 року № 5 про повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 17776,43 грн., до яких додані копії всіх необхідних документів, а саме: митної декларації від 06 вересня 2013 року № 100250000/2013/069543; митної декларації від 06 вересня 2013 року № 100250000/2013/069578; картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 06 вересня 2013 року № 100250000/2013/01668; постанови Окружного адміністративного суду міста Києві від 28 січня 2014 року; ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12 червня 2014 року; ухвали Вищого адміністративного суду України від 03 липня 2014 року; рішення про коригування митної вартості товарів від 06 вересня 2013 року №100250000/2013/600665/2.

Проте, митним органом за результатами отриманих заяв позивача не було вжито заходів та вчинено дій, визначених Порядком №618, як то проведення перевірки, встановлення факту відсутності надмірної сплати податку, встановлення факту оформлення заяви не за встановленими порядком і формою, тобто митницею не виконано процедурних обов'язків щодо алгоритму дій, покладених на неї зазначеним вище Порядком, а тому наявні підстави для зобов'язання останньої їх вчинити.

Як зазначено у постановах Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справі №21-29а14, від 12 листопада 2014 року у справах №21-268а14, 21-391а14, від 25 листопада 2014 року у справі №21-338а14, від 24 березня 2015 року у справі №21-3а15, від 12 травня 2015 року у справі №21-161а15, у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому затвердженим наказом Міндоходів України та Мінфіну України від 30 грудня 2013 року № 882/1188 (z0146-14) Порядком взаємодії територіальних органів Міністерства доходів і зборів України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та Порядком № 618 (z1097-07) , на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

За вказаними обставинами, а також враховуючи правову позицію, висловлену Верховним Судом України у постановах від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 (826/4418/14), від 03 листопада 2015 року у справах №№ 21-2220а15 (808/2503/14), 21-422а15 (826/1661/14), від 03 лютого 2016 року у справі №21-4107а15 (826/72/15), колегія суддів вважає правильними рішення судів першої та апеляційної інстанцій про часткове задоволення позовних вимог, зобов'язання митного органу підготувати за заявами ПП "Акрілат-Хімконтракт" від 14 травня 2014 року №53, від 29 липня 2014 року № 69 та від 12 листопада 2014 року №5 висновок про повернення з Державного бюджету України зарахованих до бюджету митних платежів.

Доводи касаційної скарги встановлених обставин справи та висновків судів першої та апеляційної інстанцій не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Касаційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 24 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строки та в порядку, передбачених ст.ст. 237 - 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.