Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Чалого С.Я.

Гончар Л.Я.

Мороза В.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за касаційною скаргою акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу "Вільшанка" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі за позовом акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу "Вільшанка" до Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України про визнання протиправним та скасування розпорядження № 69-ЦД-1-Е,-

Акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу "Вільшанка" звернулось до суду з адміністративним позовом в якому просило визнати протиправним та скасувати розпорядження Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України №69-ЦД-1-Е від 19.02.2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, акціонерне сільськогосподарське риболовецько-промислове товариство закритого типу "Вільшанка" звернулось до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права просить їх скасувати, а справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 19.02.2014 відповідачем винесено розпорядження №69-ЦД-1-Е про усунення порушень законодавства про цінні папери, згідно якого встановлено порушення позивачем вимог законодавства про цінні папери, а саме: п. 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) .

Даним розпорядження позивача зобов'язано у термін до 26.05.2014 усунути порушення законодавства та до 26.05.2014 письмово повідомити відповідача про виконання цього розпорядження.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій прийшли до висновку, що дії Центрального територіального департаменту Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку України є правомірними, а прийнята постанова відповідає вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 10 ст. 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право, зокрема, надсилати емітентам, особам, які здійснюють професійну діяльність на ринку цінних паперів, фондовим біржам та саморегулівним організаціям обов'язкові для виконання розпорядження про усунення порушень законодавства про цінні папери та вимагати надання необхідних документів відповідно до чинного законодавства.

Згідно п. 8 частини одинадцятої ст. 11 цього Закону за невиконання або несвоєчасне виконання рішень Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку або розпоряджень, постанов або рішень уповноважених осіб Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо усунення порушень законодавства на ринку цінних паперів накладається штраф у розмірі від тисячі до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до частини четвертої ст. 3 Закон України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Частиною першою статті 5 цього Закону передбачено, що акціонерні товариства за типом поділяються на публічні акціонерні товариства та приватні акціонерні товариства.

Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) встановлено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом.

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій: 1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства; 2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Приведення діяльності у відповідність із нормами цього Закону, статутів та внутрішніх положень акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у тому числі зміна найменування акціонерних товариств з відкритого або закритого на публічне або приватне, не є перетворенням та не потребує застосування процедури припинення.

Отже, пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" вказаного Закону передбачено момент приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, у відповідність із вимогами цього Закону - це дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі, передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство. Закон України "Про акціонерні товариства" (514-17) набув чинності 30.04.2009, отже вимоги п. 5 розд. XVII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону мали бути виконані позивачем до 30.04.2011.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що оскільки позивачем не виконано розпорядження про усунення порушень пункту 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" (514-17) в строк встановлений цим Законом, то розпорядження відповідача №69-ЦД-1-Е від 19.02.2014 є правомірним та скасуванню не підлягає.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що судами першої та апеляційної інстанції вірно встановлені обставини справи, судові рішення ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається. Доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу акціонерного сільськогосподарського риболовецько-промислового товариства закритого типу "Вільшанка" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 квітня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19 червня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута з підстав, у строк та у порядку, визначених ст.ст. 235- 244-2 КАС України.