Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 22 липня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 8 квітня 2010 року, яким засуджено до позбавлення волі

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого:

1). 23.03.1988 р. за ч.3 ст. 81, ч.2 ст. 140, ст. 42 КК України 1960 р. на 3 роки позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

2). 5.03.1992 р. за ч.2 ст. 142, ч.3 ст. 143, ст. 42 КК України 1960 р. на 14 років позбавлення волі;

3). 23.12.2009 р. за ч.3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;

- за п.6 ч.2 ст. 115 КК України на 14 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю;

- за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки;

- за ч.4 ст. 187 КК України на 9 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, на підставі ч.1 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, на 14 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю, а на підставі ч.4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів з урахуванням попереднього вироку, остаточно на 14 років з конфіскацією майна, яке є його особистою власністю.

Постановлено стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_6 600 грн. матеріальних збитків та 10 000 грн. моральної шкоди.

Згідно з вироком ОСОБА_5 засуджено за те, що він 19 листопада 2009 року близько 20 год., перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, таємно викрав з будинку розташованому в с. Краснопілка Маловисківського району Кіровоградської області на АДРЕСА_1 майно потерпілого ОСОБА_7 на загальну суму 293 грн.

5 грудня 2009 року близько 22 год., ОСОБА_5 перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння з метою скоєння розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_8 та її умисного вбивства з корисливих мотивів прийшов до будинку потерпілої у с. Краснопілка на АДРЕСА_2 і шляхом пошкодження дверних запорів проник в середину будинку, де виявив потерпілу. Продовжуючи свої злочинні дії ОСОБА_5 взяв на столі дерев’яну качалку і завдав нею низку ударів в голову потерпілої, від яких настала її смерть.

Після скоєння умисного вбивства ОСОБА_5 заволодів майном потерпілої ОСОБА_8 на загальну суму 1317 грн.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5 стверджує, що в нього не було умислу на вчинення вбивства, незгоден з кваліфікацією його дій за ч.3 ст. 185 КК України, а також вказує, що до нього застосовувались незаконні методи дізнання та ведення слідства. За змістом скарги просить вирок скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який вважав, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що її слід залишити без задоволення за таких підстав.

Висновок про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні злочинних дій, вчинених ними за обставин викладених у вироку, доведений зібраними по справі доказами і такими доказами є показання самого засудженого, який, як під час досудового слідства так і в судовому засіданні не заперечував того факту, що саме він завдавав ударів дерев’яною качалкою в голову ОСОБА_8, а після того, як вона перестала подавати ознаки життя він обшукав будинок і викрав її майно.

В ході відтворення обстановки і обставин події за участю захисника, ОСОБА_5 на місці детально розказав та показав про обставини скоєного ним умисного вбивства ОСОБА_8 (а.с. 70-73).

Згідно висновку судово-медичної експертизи причиною смерті ОСОБА_8 стала відкрита черепно-мозкова травма з розвитком переломів кісток черепу з крововиливами під оболонки головного мозку з забоєм головного мозку.

Виявлені тілесні ушкодження утворились від не менше трьох травматичних дій тупих предметів, прижиттєво. Можливість виникнення тілесних ушкоджень при обставинах, вказаних ОСОБА_5 в ході відтворення обстановки та обставин події не виключається (а.с. 92-94).

Із висновку судово-медичної експертизи від 3 лютого 2010 року вбачається, що на ділянці шкіри потиличної частини голови зліва та кістках склепіння черепа трупа ОСОБА_8, виявлені ушкодження у вигляді забійної рани та багатоуламкового перелому кісток склепіння. Ушкодження на ділянці шкіри потиличної частини голови виникли в результаті однократної дії твердого тупого предмета з обмеженою контактуючою поверхнею овальної форми. Переломи кісток, наданих фрагментів склепіння черепа виникли внаслідок не менше двох дій тупого твердого предмета. Враховуючи форму, характер і механізм забійної рани, а також можливі травмуючі поверхні наданої для проведення експертизи дерев’яної палки можна зробити висновок, що вказані пошкодження виникли в результаті травмуючої дії дерев’яної палки (а.с. 179-188).

Вказані висновки судово-медичних експертиз підтверджують показання засудженого ОСОБА_5 про завдання ним низки ударів дерев’яною качалкою в голову ОСОБА_8

З висновку судово-цитологічної експертизи вбачається, що сліди крові виявлені на дерев’яній качалці належать ОСОБА_8 (а.с. 173-175).

Також висновок щодо винності ОСОБА_5 підтверджений висновком судово-дактилоскопічної експертизи, згідно якого в будинку ОСОБА_8 виявлено сліди, залишені долонею лівої руки та вказівним пальцем правої руки ОСОБА_5 (а.с. 141-147).

З протоколу огляду місця події вбачається, що під час огляду домоволодіння ОСОБА_9, де останнім часом проживав ОСОБА_5, виявлено майно, яке належить потерпілій ОСОБА_8 (а.с. 70-73).

Про наявність умислу засудженого на вчинення вбивства ОСОБА_8 свідчать обставини скоєного ним злочину, а саме те, що він завдав не менше трьох ударів дерев’яною палкою в життєво-важливий орган потерпілої – голову, а також те, що ці удари завдавалися з силою, яка була достатньою для настання смерті потерпілої.

Таким чином твердження у скарзі засудженого про те, що у нього не було умислу на вчинення умисного вбивства ОСОБА_8 є безпідставними і такими, що суперечать матеріалам справи.

Також є необгрунтованими твердження засудженого про недоведеність його вини у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Із матеріалів справи вбачається, що будучи допитаним під час досудового слідства в якості підозрюваного і обвинуваченого ОСОБА_5 повністю визнавав свою вину у вчиненні крадіжки поєднаної з проникненням в житло, при цьому пояснював, що 19 листопада 2009 року він, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, заздалегідь взявши мішок і надягнувши на руки трикотажні рукавички, проникнув в будинок ОСОБА_7 звідки таємно викрав майно останнього, яке поклав до мішка і покинув місце пригоди.

Вказані показання були підтвердженні ОСОБА_5 в ході відтворення обстановки і обставин події за участю захисника, а також в матеріалах справи є явка з повинною ОСОБА_5, в якій зазначено, що саме з будинку ОСОБА_7 він таємно викрав майно останнього.

Такі показання засудженого є послідовними і узгоджуються з показаннями потерпілого ОСОБА_7, а також свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11, які зазначили, що були понятими при відтворенні обстановки і обставин події, в ході якої ОСОБА_5, добровільно давав показання і детально на місці розповідав і показував як і при яких обставинах він скоїв крадіжку особистого майна потерпілого ОСОБА_7

Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у тому числі й тих, які б були пов’язані із застосуванням недозволених методів слідства, та які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

Дії ОСОБА_5 за ч.3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням в житло, ч.4 ст. 187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, вчинений особою, яка раніше вчинила розбій, поєднаний з проникненням в житло та із заподіянням тяжких тілесних ушкоджень та п.6 ч.2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, вчинене з корисливих мотивів судом кваліфіковано правильно, а покарання призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особу винного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризується негативно, схильний до зловживання алкоголем та скоєння правопорушень.

З огляду на викладене, колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування постановленого щодо ОСОБА_5 судового рішення, як про це йдеться у касаційній скарзі засудженого.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_5 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Кіровоградської області від 8 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 без зміни.