Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі :

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 22 липня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційною скаргою представника потерпілого ОСОБА_7, касаційними скаргами засудженого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_8 на вирок апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2010 року.

Цим вироком

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, раніше не судимого,-

засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі; за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України на 15 років позбавлення волі.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років.

Як визнав установленим суд, у середині жовтня 2004 року ОСОБА_5 за пропозицією ОСОБА_9, тимчасово поселився у родичів останнього – ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, у належній їм квартирі АДРЕСА_1.

20 грудня 2004 року приблизно о 23 годині, перебуваючи на кухні вказаної квартири, під час спільного вживання спиртних напоїв між подружжям ОСОБА_11 з однієї сторони і ОСОБА_5 з другої сторони виникла словесна сварка з приводу розбіжностей у політичних поглядах та історичних подіях, що відбувалися у той час, яка переросла в конфлікт. Коли ОСОБА_10 вийшов до своєї кімнати, а на кухні залишилась ОСОБА_11 у ОСОБА_5, який знаходився в збудженому стані, на ґрунті особистих неприязних стосунків виник умисел на умисне вбивство двох осіб похилого віку – подружжя ОСОБА_11. Реалізуючи цей намір, ОСОБА_5 підняв з підлоги металеву спортивну гантеллю та завдав нею удар по голові ОСОБА_11, від якого остання впала на підлогу та перестала подавати ознаки життя. Смерть ОСОБА_11 настала на місці події внаслідок відкритої черепно-мозкової травми. Продовжуючи свої дії, направлені на умисне вбивство двох осіб, ОСОБА_5, зайшов до кімнати, де відпочивав ОСОБА_10 та завдав йому гантеллю не менше ніж 3 удари в область голови. Смерть ОСОБА_10 настала ІНФОРМАЦІЯ_4 о 18 годині 50 хвилин у лікарні внаслідок закритої черепно-мозкової травми.

Після цього у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення майна, яке знаходилось у квартирі, реалізуючи який він заволодів золотими виробами, грошима та бойовими нагородами ОСОБА_10 на загальну суму 11 054 грн. 54 коп. та з місця вчинення злочину зник.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд через м'якість призначеного ОСОБА_5 покарання. При цьому посилається на те, що при призначенні засудженому покарання судом належним чином не враховано те, що він вчинив особливо тяжкий злочин, позбавивши життя двох людей похилого віку, один із яких ОСОБА_10 був інвалідом та через відсутність однієї ноги перебував у безпорадному стані; не визнав свою вину та всіляко намагався уникнути відповідальності, даючи неправдиві показання. За таких обставин, на думку прокурора, призначення засудженому покарання у виді позбавлення волі на певний строк є таким, що не відповідає вимогам ст. 65 КК України внаслідок м'якості.

У касаційній скарзі представника потерпілого містяться аналогічні доводи та прохання змінити вирок суду та призначити ОСОБА_5 покарання у виді довічного позбавлення волі.

У касаційній скарзі захисника засудженого з посиланням на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи порушується питання про скасування вироку в частині засудження ОСОБА_5 за п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України та закриття справи в цій частині за недоведеністю його участі у вчиненні цього злочину. Крім того, захисник, посилаючись на недоведеність факту викрадення засудженим золотих прикрас та грошей, просить перекваліфікувати дії ОСОБА_5 із ч. 3 ст. 185 КК України на ч. 1 ст. 185 КК України, за якою призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі.

У касаційній скарзі засудженого міститься аналогічне прохання. При цьому ОСОБА_5 посилається на те, що його показання на досудовому слідстві, у яких він визнавав свою вину, і які суд поклав в основу обвинувального вироку, є недопустимими доказами по справі, оскільки здобуті із застосуванням недозволених методів слідства. Стверджує, що несподівано став очевидцем вбивства подружжя ОСОБА_10, яке вчинили раніше йому невідомі особи на ім'я ОСОБА_8 та Кирило, які примусили його взяти з квартири потерпілих бойові нагороди ОСОБА_10, 4 пляшки горілки, пляшку шампанського та 100 гривень, а також вчинити на дзеркалі певні написи і розкидати речі. Вважає, що за вчинення умисного вбивства, а також за викрадення золотих виробів та грошей засуджений безпідставно.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого, який підтримав свою касаційну скаргу і скаргу свого захисника та заперечував проти задоволення касаційного подання і касаційної скарги представника потерпілого, пояснення потерпілої та прокурора, які підтримали скаргу представника потерпілої і касаційне подання та заперечували проти задоволення касаційних скарг засудженого і його захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наявними у матеріалах справи доказами, які судом всебічно й повно досліджені та правильно оцінені.

Цей висновок, зокрема, ґрунтується на показаннях засудженого ОСОБА_5 під час явки з повинною, на допитах, а також при відтворенні обстановки й обставин події, у тому числі в присутності захисників та понятих на стадії досудового слідства, у яких він підтверджував факт вчинення ним вбивства подружжя ОСОБА_10 та викрадення їх майна. При цьому детально розповідав про обставини розвитку подій, характер застосованого ним насильства, знаряддя злочину та мотиви своїх дій.

Ці ж обставини ОСОБА_5 підтверджував і під час дачі інтерв'ю інспектору сектору зв'язків із громадськістю МВД України в Миколаївській області, детально описуючи при цьому свої моральні переживання протягом 5 років після вчинення злочину, які спонукали його до написання явки з повинною.

У подальшому ОСОБА_5 відмовився від цих показань і заявив, що непричетний до вбивства ОСОБА_10 та крадіжки з їх, квартири золотих виробів та грошей.

Після ретельної перевірки суд обґрунтовано визнав достовірними показання ОСОБА_5 щодо обставин вчинення ним умисного вбивства двох осіб – подружжя ОСОБА_10.

Посилання в касаційній скарзі засудженого на те, що він з'явився з повинною і дав показання, в яких обмовив себе під впливом недозволених методів слідства, є безпідставними. Такі посилання засудженого перевірялись як на стадії досудового слідства, так і в судовому засіданні і підтвердження не знайшли, про що обґрунтовано зазначено у вироку з наведенням відповідних мотивів, із якими погоджується і колегія суддів.

Про достовірність показань ОСОБА_5, у яких він визнавав свою вину, і які суд поклав в основу обвинувального вироку, свідчить і той факт, що в цих показаннях ОСОБА_5 вказував на такі деталі та подробиці, які міг знати тільки безпосередній виконавець злочину. Зокрема, зазначав, що під час вбивства ОСОБА_11 на нього накинулася кішка господарів. Тоді він узяв ніж та відмахнувся від неї.

Відповідно до даних протоколу огляду місця події на кухні був виявлений та вилучений ніж, на якому згідно з даними судово-імунологічної експертизи виявлена кров тварини.

З показань потерпілої ОСОБА_6 вбачається, що під час прибирання квартири після вбивства її батьків вона виявила на кухні труп їх кішки.

Крім цього висновок суду ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_6 про те, що після вбивства вона виявила пропажу бойових нагород батька, золотих прикрас матері та грошей; показаннях свідка ОСОБА_12 про те, що 20 грудня 2004 року вона останній раз спілкувалася по телефону зі своєю сестрою ОСОБА_11 і від неї дізналась, що ОСОБА_5 знаходиться у квартирі; показаннях свідка ОСОБА_9, з яких убачається, що в жовтні 2004 року він привів ОСОБА_5 до своєї тітки ОСОБА_11 і з того часу той залишився проживати у квартирі останньої. 20 грудня 2004 року він близько 22 год. 30 хв. подзвонив з роботи до ОСОБА_11, яка повідомила, що ОСОБА_5 грає в доміно з ОСОБА_10 Коли ІНФОРМАЦІЯ_4 близько 7 год. 20 хв. він повернувся з роботи додому, то дізнався про вбивство подружжя ОСОБА_10. З того часу він більше ОСОБА_5 не бачив; показаннях свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14 про те, що 21 грудня приблизно о 5 год. вони почули з під'їзду запах газу і викликали працівників газової служби, які виявили, що цей запах іде з квартири ОСОБА_10. Коли вони зайшли до квартири, то побачили на кухні труп ОСОБА_11 та в кімнаті ще живого ОСОБА_10, якого забрала швидка допомога; даних протоколу огляду місця події про виявлення та вилучення металевої спортивної гантелі та ножа; даних протоколу відтворення обстановки й обставин події за участю ОСОБА_5, під час якого він показував, за яких обставин, де й коли було вбито потерпілих, викрадено їх майно; даних висновків судово-медичних та інших експертиз, які відповідають показанням ОСОБА_5 про спосіб вбивства потерпілих та інші. Сукупністю цих доказів спростовуються наведені у касаційних скаргах засудженого та його захисника посилання на недоведеність винуватості ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства подружжя ОСОБА_10 та викрадення золотих прикрас та грошей.

Посилання у касаційних скаргах засудженого та його захисника на те, що належним чином не перевірена версія про вчинення вбивства потерпілих невідомими особами на ім'я ОСОБА_8 та Кирило, а також на те, що по виявленим у квартирі написам на дзеркалах, стіні та картині не проведена почеркознавча експертиза, що вказує на однобічність та неповноту дослідження доказів по справі, є безпідставними й спростовуються наведеними у вироку мотивуваннями із цих питань, з якими погоджується і колегія суддів. Зокрема, щодо вчинення зазначених написів, то факт їх написання засудженим ОСОБА_5 не оспорюється.

Отже, суд належно оцінив сукупність наведених доказів і правильно кваліфікував дії ОСОБА_5 за п. 1 ч. 2 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК України.

Перевіркою матеріалів справи не виявлено даних стосовно того, що під час збирання (формування) та процесуального закріплення доказів були допущені порушення вимог кримінально-процесуального закону та дані, котрі б давали підстави вважати недостовірними чи недопустимими зібрані у справі докази, не виявлено й таких порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно, всебічно розглянути справу й постановити законний та обґрунтований вирок.

Що стосується призначеного ОСОБА_5 покарання, то воно відповідає вимогам ст. 65 КК України та обрано судом з урахуванням тяжкості вчинених ним злочинів, даних про його особу, з яких убачається, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується, вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, щодо осіб похилого віку та особи, що перебуває в безпорадному стані.

Врахувавши всі зазначені обставини в їх сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість призначення ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на певний строк й належно вмотивував своє рішення, з яким погоджується і колегія суддів.

За таких обставин, доводи касаційного подання та касаційної скарги представника потерпілої про м'якість призначеного покарання та касаційних скарг засудженого та його захисника про його суворість, є необґрунтованими.

На підставі викладеного та керуючись статтями 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, касаційні скарги представника потерпілої, засудженого та його захисника залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Миколаївської області від 27 квітня 2010 року щодо ОСОБА_5 б е з з м і н и.