21-3585а15 Про визнання дій протиправними та стягнення надмірно сплачених податків і зборів - Текст документа

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" (далi - Товариство) до Київської міської митниці Державної фіскальної служби України (далі - Митниця) про визнання дій протиправними та стягнення надмірно сплачених податків і зборів,

У березні 2015 року Товариство звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправною бездіяльність Митниці, яка полягає у невиконанні постанови окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року, яким Митницю зобов'язано підготувати висновок про повернення Товариству надмірно сплачених митних платежів та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві, а також стягнути з Митниці на користь Товариства 55 931 грн 43 коп. надмірно сплачених митних платежів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 5 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 червня 2015 року, в задоволенні позову відмовив.

Вищий адміністративний суд України ухвалою від 23 червня 2015 року на підставі пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) відмовив у відкритті касаційного провадження.

У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України Товариство, посилаючись на наявність підстави, установленої пунктом 5 частини першої статті 237 КАС (2747-15) , просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та прийняти постанову про задоволення позову.

Перевіривши наведені у заяві доводи, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на нижченаведене.

За правилами пункту 5 частини першої статті 237 КАС (2747-15) одним із мотивів перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є невідповідність судового рішення суду касаційної інстанції викладеному у постанові Верховного Суду України висновку щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права.

Обґрунтовуючи наявність вищезазначеної підстави, Товариство посилається на постанову Верховного Суду України від 12 травня 2015 року № 21-161а15, яка містить висновок про те, що у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженим наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (z1097-07) , та Порядком взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженим наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (z1095-07) , на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

У справі, що розглядається, суди всіх інстанцій, ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову про стягнення на користь Товариства надмірно сплачених митних платежів, виходили із того, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 16 жовтня 2014 року вже зобов'язано Митницю підготувати висновок про повернення зазначених коштів та направити його разом з іншими передбаченими законодавством документами відповідному органу Державної казначейської служби України, однак Товариство не зверталося до суду за виконавчим листом для примусового виконання такого судового рішення.

Таким чином, рішення судів у справі, що розглядається, не суперечать викладеному у постанові Верховного Суду України від 12 травня 2015 року № 21-161а15 висновку щодо порядку повернення декларанту надмірно сплачених у зв'язку з прийняттям митним органом неправомірного рішення про визначення митної вартості податків та зборів, тому в задоволенні заяви Товариства про їх перегляд слід відмовити.

Ураховуючи те, що обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, керуючись частиною першою статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України,

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "АД ШИНА" відмовити.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 3 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.