Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 8 липня 2010 року матеріали справи за касаційною скаргою представника потерпілої - адвоката ОСОБА_4 на судові рішення за скаргою ОСОБА_5 щодо ОСОБА_6

ОСОБА_5 звернулась до суду зі скаргою в порядку приватного обвинувачення про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ст. 356 КК України, який, на її думку, на початку 2008 року самовільно приступив до ремонту і перепланування своєї квартири на АДРЕСА_1 у м. Сімферополі, в результаті чого її квартира №8, яка знаходиться над квартирою

ОСОБА_6, отримала невиправні ушкодження підлоги, викривлення дверних та віконних одвірок, тріщини стін та стелі. Шкоду від самоуправних дій ОСОБА_6 ОСОБА_5 оцінила в 150000 гривень.

Постановою Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27 травня 2009 року в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за скаргою ОСОБА_5 відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2009 року постанову районного суду залишено без зміни.

У касаційній скарзі представник потерпілої - адвокат ОСОБА_4 просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий чи апеляційний розгляд через однобічність та неповноту дослідження обставин справи. Зазначає, що ОСОБА_5 не була належним чином повідомлена про розгляд справи судом апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді Шевченко Т.В., думку прокурора Парусова А.М. про залишення скарги ОСОБА_4 без задоволення, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 251 КПК України суддя у справах, які порушуються за скаргою потерпілого, перевіряє наявність підстав для порушення кримінальної справи.

Як зазначено в ч.2 ст. 94 КПК України, справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.

Відмовивши в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ст. 356 КК України, суд не проаналізував та не дав правової оцінки тим фактам, на які посилалася у своїй скарзі потерпіла ОСОБА_5 Зокрема, не перевіривши обставин, які стосуються притягнення ОСОБА_6 до адміністративної відповідальності, суддя зробив передчасний висновок про те, що цей факт не пов`язаний з ушкодженнями у квартирі ОСОБА_5 Натомість, саме питання законності проведення будівельних робіт є вирішальним для з`ясування наявності чи відсутності підстав для порушення кримінальної справи.

Взявши до уваги технічний висновок, який був зроблений на запит ОСОБА_6 і з яким не погоджувалася потерпіла, суд проявив необ`єктивність. За таких обставин суду необхідно було вирішити питання про проведення експертизи незалежним експертом.

Апеляційний суд, перевіряючи матеріали справи, не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції і залишив постанову суду без зміни, не давши при цьому конкретних відповідей на доводи апеляції ОСОБА_5

Наведені обставини, згідно з ч.1 п.1 ст. 398 КПК України, є підставою до скасування судових рішень за скаргами ОСОБА_5 та направлення справи на новий попередній розгляд для постановлення рішення, яке б відповідало вимогам закону.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Залізничного районного суду м. Сімферополя від 27 травня 2009 року та ухвалу апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 28 липня 2009 року про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_6 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України, за скаргою ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий попередній розгляд у той же суд у іншому складі.