Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 29 червня 2010 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 на вирок Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 21 квітня 2009 року і ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року.

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, такий, що

судимості не мав,

засуджений за ч. 2 ст. 121 КК України на вісім років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в Київській області 487 грн. 77 коп. судових витрат.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області від 23 вересня 2009 року вирок щодо ОСОБА_4 залишено зміни.

Згідно з вироком ОСОБА_4 засуджено за те, що він 20 вересня 2008 року о 11-ій год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння та знаходячись на кухні в будинку ОСОБА_6 по АДРЕСА_1 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин умисно завдав ОСОБА_6 удар рукою в обличчя. ОСОБА_6, захищаючись від дій ОСОБА_4, виштовхнув його з будинку на ґанок, де ОСОБА_4 умисно завдав ОСОБА_6 численні удари кулаками в область тулуба та голови, після чого витягнув потерпілого за руки з двору вказаного будинку на вулицю, де потерпілий втратив свідомість. У результаті дій ОСОБА_4 було заподіяно ОСОБА_6 тяжкі тілесні ушкодження, від яких потерпілий помер 1 жовтня 2008 року в лікарні.

У касаційних скаргах і доповненні до них:

- засуджений ОСОБА_4 просить судові рішення змінити, перекваліфікувати його дії з ст. 121 ч. 2 КК України на ст. 119 ч. 1 КК України, обравши покарання в межах санкції цієї статті. Вказує на неправильну кваліфікацію його дій, стверджуючи, що умислу на заподіяння ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень він не мав. Вважає призначене покарання надто суворим, зазначаючи, що при його обранні суд не врахував добровільне відшкодування ним шкоди;

- захисник ОСОБА_5 викладає таке ж прохання, як і засуджений ОСОБА_4, наводячи аналогічні за змістом доводи.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що в їх задоволенні необхідно відмовити.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, підтверджується наведеними у вироку доказами, які суд всебічно, повно і об’єктивно дослідив та належно їх оцінив.

Доводи, викладені в касаційних скаргах засудженого та захисника, про те, що ОСОБА_4 умислу на заподіяння потерпілому тяжких тілесних ушкоджень не мав є безпідставними і спростовуються наведеними у вироку доказами.

Так, у суді ОСОБА_4, визнаючи вину частково, підтвердив, що 20 вересня 2008 року прийшов до ОСОБА_6 з метою з’ясувати, хто викрав його золотий ланцюжок. Потерпілий перший вдарив його рукою в обличчя і у відповідь він завдав йому три удари по тулубу і в обличчя. Від третього удару ОСОБА_6 впав, вдарившись потилицею об тумбочку чи шафу. Після цього витягнув потерпілого на вулицю, де його залишив.

Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 показували, що на вулиці другій 40-річчя Жовтня вони виявили ОСОБА_6, який лежав на дорозі і був сильно побитий. Поруч з ним знаходився ОСОБА_4, котрий зізнався, що саме він побив потерпілого в зв’язку з крадіжкою останнім його золотого ланцюжка. Крім того, свідок ОСОБА_7 як на досудовому слідстві, так і в суді підтвердила, що за вказаних обставин ОСОБА_4 висловлював намір вбити ОСОБА_6

За даними протоколу огляду місця події - будинку АДРЕСА_1 було вилучено фрагменти килима і ковдри з бурими плямами, схожими на кров, зразки ґрунту.

Згідно з даних висновків судово-імунологічних експертиз на джинсах ОСОБА_4 і на вилучених з місця події фрагментах килима і ковдри, зразках ґрунту було виявлено кров людини, яка могла походити від ОСОБА_6

За даними висновків судово-медичних експертиз смерть ОСОБА_6 наступила від закритої черепно-мозкової травми, що проявилась крововиливами під оболонки, у тканини та в шлуночки головного мозку, з набряком-набубнявінням головного мозку та з розвитком двобічної гнійної пневмонії з абсцедуванням.

Як убачається з даних висновків цих експертиз, при дослідженні трупа ОСОБА_6 було виявлено окрім тілесних ушкоджень в області голови, також переломи 7-8 ребер зліва, які могли бути заподіяні потерпілому тупими предметами в строк 20.09.2008 р. Локалізація та характер ушкоджень свідчить, що мало місце не менше восьми точок прикладення сили на тілі ОСОБА_6, в тому числі чотирьох в область голови. Не виключено можливість отримання ОСОБА_6 ушкоджень на голові від ударів кулаками по голові з послідуючим падінням потерпілого назад з контактом (ударом) об тумбочку.

Дані висновків судово-медичних експертиз були підтверджені в суді експертом Максименком І.

Дослідивши зібрані в справі докази в їх сукупності, суд дійшов правильного висновку, що ОСОБА_4 діяв з умислом на заподіяння ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, про що свідчать показання свідка ОСОБА_7 про висловлення ОСОБА_4 наміру вбити потерпілого в зв’язку з крадіжкою золотого ланцюжка, дані висновків судово-медичних експертиз, згідно з якими потерпілому було завдано чисельних ударів як по тулубу, так і в життєво важливі ділянки – голову. Отже, ОСОБА_4 усвідомлював, що може заподіяти тяжку шкоду здоров’ю потерпілого, свідомо припускав її настання та ставився до наслідків своїх дій – смерті ОСОБА_6, з необережністю.

За таких обставин висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4 в умисному заподіянні ОСОБА_6 тяжких тілесних ушкоджень, що спричинили смерть потерпілого, є обґрунтованим.

Крім того, по суті аналогічні, як і в касаційних скаргах, доводи апеляцій засудженого ОСОБА_4 і його захисників перевірялись апеляційним судом і в його ухвалі наведені докладні підстави, через які апеляції визнані необґрунтованими.

Дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 121 КК України кваліфіковані правильно.

При призначенні ОСОБА_4 покарання суд дотримався вимог ст. 65 КК України і врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставину, що обтяжує покарання.

Призначене ОСОБА_4 покарання є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів, а тому підстав для його пом’якшення не вбачається.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, у справі не встановлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням учасників процесу немає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційних скарг засудженого ОСОБА_4 і захисника ОСОБА_5 відмовити.