5-2418к10 Про підробку офіційних документів головою фермерського господарства з метою привласнення державних коштів - 24.06.2010 Прийняття

засуджено за ст. 191 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, за ст. 366 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, за ст.ст. 27 ч.5 та 191 ч.4 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, за ст.ст. 27 ч.5 та 366 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 2 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності;

ОСОБА_5, 1956 року народження, громадянина України, українця, не судимого

засуджено за ст. 191 ч.4 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, за ст. 366 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно на 4 роки позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності.

Із застосуванням ст. 75 КК України їх обох звільнено від відбування покарання з випробуванням: ОСОБА_1 - з іспитовим строком 3 роки, а ОСОБА_5 - з іспитовим строком 2 роки з покладанням на них обов’язків, передбачених п.п.3 та 4 ст. 76 КК України.

Постановлено стягнути на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств з ОСОБА_1 - 55 638 грн. 30 коп., а з ОСОБА_5 – 57 000 грн.

Апеляційний суд Запорізької області цей вирок щодо обох засуджених у частині призначеного їм за ст. 191 ч.4 КК України та на підставі ст. 70 КК України покарання скасував і постановив свій вирок від 29 березня 2010р., яким призначив:

- ОСОБА_1 за ст. 191 ч.4 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі з позбавленням на 3 роки права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності;

- ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України покарання у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням на 1 рік права обіймати посади, пов’язані із здійсненням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підприємствах, установах та організаціях усіх форм власності.

Крім того, апеляційний суд виключив з обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.5 та 191 ч.4 КК України і з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України кваліфікуючу ознаку – попередню змову групою осіб.

В решті попередній вирок залишено без зміни.

Засуджених визнано винними у вчиненні ними таких злочинів.

ОСОБА_1, працюючи головою фермерського господарства "СП" та головою СВК "Василівка", з метою викрадення державних грошей шляхом підроблення офіційних документів, у серпні 2005р. вступив у попередню змову з головою фермерського господарства "ОСОБА_5" ОСОБА_5.

Для цього, у тому ж місяці, ОСОБА_1 передав головному бухгалтеру СВК "Василівка" ОСОБА_6 бланки квитанцій до прибуткових касових ордерів, бланки накладних та 2 довідки про прийняття техніки на баланс фермерського господарства, продиктував їй текст із завідомо неправдивими відомостями про придбання фермерськими господарствами "СП" та "ОСОБА_5" тракторів ХТЗ та 2 комбайнів "Нива" у СВК "Василівка".

ОСОБА_6, не усвідомлюючи, що заповнені бланки квитанцій, накладних та довідок можуть бути використані злочинним чином, під диктовку ОСОБА_1 заповнила 4 квитанції до прибуткових касових ордерів, 4 накладні та 2 довідки, які ОСОБА_1 завірив печаткою СВК "Василівка".

У період з 29 серпня по 27 вересня 2005р. ОСОБА_1 2 копії свідоцтв про реєстрацію, відповідно, трактора та комбайна підробив сам, а ще 2 копії аналогічних свідоцтв – за попередньою змовою з ОСОБА_5, які останній завірив своїм підписом та печаткою фермерського господарства "ОСОБА_5".

Тоді ж ОСОБА_5 підробив довідки про прийняття на баланс фермерського господарства "ОСОБА_5" трактора та комбайна.

27 вересня 2005р. ОСОБА_1 представив підроблені документи в Запорізьке відділення Українського державного фонду підтримки фермерських господарств для отримання фінансової підтримки фермерськими господарствами "СП" та "ОСОБА_5".

Згідно з такими підробленим документами 28 вересня 2005р. із державного бюджету України на рахунки господарств "СП" та "ОСОБА_5" були перераховані, відповідно, 55 638 грн. 30 коп. і 57 000 грн., які засуджені використали на власний розсуд.

У касаційному поданні прокурор посилається на те, що апеляційний суд допустив неправильне застосування кримінального закону, оскільки необгрунтовано виключив з обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.5 та 191 ч.4 КК України і з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України кваліфікуючу ознаку – попередню змову групою осіб.

Порушує питання про скасування вироку апеляційного суду щодо обох засуджених з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

У касаційних скаргах:

- засуджений ОСОБА_1 та захисник ОСОБА_2 наводять доводи про те, що при постановленні свого вироку апеляційний суд призначив ОСОБА_1 занадто суворе покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу.

Порушують питання про скасування касаційною інстанцією вироку апеляційного суду і постановлення нового вироку щодо ОСОБА_1 з призначенням йому покарання із застосуванням ст.ст. 69 та 75 КК України;

- у доповненні до касаційної скарги засуджений ОСОБА_1 стверджує, що висновки, викладені у вироку апеляційного суду, не відповідають фактичним обставинам справи, апеляційний суд розглянув справу з порушенням вимог кримінально-процесуального закону і призначив йому покарання, що не відповідає ступеню тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу.

Просить про зміну вироку апеляційного суду з призначенням йому покарання із застосуванням ст.ст. 69 та 75 КК України;

- захисник ОСОБА_3 з посиланням на призначення апеляційним судом ОСОБА_5 суворого покарання, яке не відповідає тяжкості вчинених ним злочинів та даним про його особу, ставить питання про зміну вироку апеляційного суду і пом’якшення ОСОБА_5 покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, захисника та засудженого, які підтримали відповідні касаційні скарги і заперечували проти задоволення подання, прокурора, яка визнала за необхідне вирок апеляційного суду щодо обох засуджених скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд, розглянувши матеріали справи, подання та скарги, колегія суддів вважає, що вони підлягають частковому задоволенню.

Як вбачається із вироку апеляційного суду, він виключив з обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.5 та 191 ч.4 КК України і з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України таку кваліфікуючу ознаку, як попередня змова групою осіб.

Причому, при вирішенні даного питання апеляційний суд у своєму вироку лише у самій короткій та спрощеній формі послався на те, що (дослівно) "органи досудового слідства та суд інкримінували ОСОБА_1 та ОСОБА_5 попередню змову групою осіб, чого не повинні були робити, виходячи з вимог ч.2 ст. 28 КК України".

Однак, докладних та обгрунтованих мотивів для прийняття такого рішення апеляційний суд у своєму вироку не навів.

Більше того, у мотивувальних частинах вироків суду першої і апеляційної інстанцій, які містять визнане доведеним формулювання обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 27 ч.5 та 191 ч.4 КК України, а ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ст. 191 ч.4 КК України, зазначено, що ними такі злочини вчинені за попередньою змовою групою осіб.

Апеляційний суд при розгляді справи увагу на дану обставину не звернув, чим допустив у викладених у своєму вироку висновках у цій частині істотні суперечності.

Матеріалами справи також установлено, що на постановлений судом першої інстанції вирок прокурором, який брав участь у розгляді справи цим судом, була подана апеляція від 10 листопада 2009р., яка в той же день була зареєстрована в суді за вх. №21470.

У даній апеляції з посиланням у ній на необгрунтованість звільнення судом ОСОБА_1 та ОСОБА_5 від відбування додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади та займатися певною діяльністю прокурор порушував питання про скасування щодо обох засуджених тільки з цих підстав вироку з направленням справи на новий судовий розгляд (т.8 а.с.124-126).

У доповненні до цієї апеляції, також датованої 10 листопада 2009р., але зареєстрованої в суді першої інстанції вже 17 листопада 2009р. за вх. №22152, прокурор порушив питання про скасування апеляційним судом вироку щодо обох засуджених за м'якістю призначеного їм покарання і постановлення цим судом свого вироку.

Апеляційний суд у своєму вироку зазначив доводи, які були наведені тільки у доповненні до апеляції, а доводів самої апеляції до уваги не взяв.

Разом з тим, дані про час реєстрації в суді першої інстанції доповнення до апеляції свідчать про те, що доповнення до неї могло бути подане за межами строків на апеляційне оскарження вироку місцевого суду.

Апеляційний суд не вжив заходів для перевірки цієї обставини, яка має істотне значення для справи, хоча від неї залежало правильне вирішення питання про те, вправі чи ні цей суд був розглядати доповнення до апеляції, а не саму апеляцію.

Тому, вирок апеляційного суду необхідно скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Що ж стосується доводів касаційного подання про необгрунтованість виключення з обвинувачення ОСОБА_1 за ст.ст. 27 ч.5 та 191 ч.4 КК України і з обвинувачення ОСОБА_5 за ст. 191 ч.4 КК України кваліфікуючої ознаки–попередньої змови групою осіб, а також доводів касаційних скарг засудженого ОСОБА_1, захисників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про призначення апеляційним судом засудженим занадто суворого покарання, то вони, за наявністю для цього передбачених законом підстав, можуть бути перевірені апеляційним судом.