Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м.Києві 30 червня 2009 року матеріали справи за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на судові рішення щодо ОСОБА_1,

постановою заступника прокурора Донецької області від 11 грудня 2007 року порушено кримінальну справу щодо директора Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Співдружність" ОСОБА_1 за фактом повторного умисного неподання інформації про фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу, за ознаками злочину, передбаченого ч.1 ст. 209-1 КК України.

Постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 3 вересня 2008 року цю постанову скасовано і в порушенні кримінальної справи щодо директора Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Співдружність" ОСОБА_1 за фактом повторного умисного неподання інформації про фінансові операції, які підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, - відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 1 жовтня 2008 року зазначена постанова місцевого суду залишена без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у зв'язку з істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону України. Прокурор посилається також на те, що при прийнятті рішення місцевий суд вдався до оцінки доказів і допущені ним порушення залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Сухарєва О.М., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 236-8 КПК України, при розгляді скарги на постанову про порушення справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Всупереч цим вимогам закону суд, при розгляді скарги на постанову про порушення справи, не перевіряв чи були дотриманні вимоги кримінально-процесуального закону щодо наявності приводів і підстав для порушення кримінальної справи, визнав встановленими такі обставини, які, відповідно до ст. 64 КПК України, підлягають доказуванню у кримінальній справі при проведенні досудового слідства, в умовах визначеної законом кримінально-процесуальної процедури після порушення кримінальної справи.

Зокрема суд у постанові зазначив, що зазначені в акті інспекції Державної комісії по регулюванню ринків фінансових послуг України, 8 фінансових операцій, щодо яких не було надано інформацію до Державного комітету фінансового моніторингу України, не підлягають обов'язковому фінансовому моніторингу, тобто не підпадають під дію ст.11 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом", і сформулював висновок про відсутність у діях ОСОБА_1 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 209-1 КК України, тобто вирішив питання, які вирішуються при розгляді справи по суті.

Ці порушення вимог кримінально-процесуального закону не були усунуті під час апеляційного розгляду справи, а доводи апеляції прокурора не були належним чином перевірені. Вважаючи рішення місцевого суду про відсутність підстав для порушення кримінальної справи законним, апеляційний суд припустився аналогічної помилки і послався на ті ж обставини, що й місцевий суд.

Такі порушення вимог кримінально-процесуального закону є істотними, вони ставлять під сумнів законність та обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, а тому постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 3 вересня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 слід скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Постанову Ворошиловського районного суду м.Донецька від 3 вересня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 1 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду іншим суддею.