Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 30 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Сумської області на вирок Зарічного районного суду м. Сум від 25 грудня 2008 року.

Вироком суду

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Павловська Алтайського

краю Російської Федерації,

жителя м. Сум, раніше судимого:

- 26 квітня 2004 року Зарічним районним судом м. Сум за ч.1 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 69, ст. 70 КК України до обмеження волі на 2 роки 6 місяців. 18 липня 2005 року постановою Конотопського міськрайонного суду Сумської області звільнено від відбування покарання на підставі Закону України від 31.05.2005р. "Про амністію" (2591-15) ;

- 06 липня 2006 року вироком Ковпаківського районного суду м. Сум за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 69, ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки. Постановою Ковпаківського районного суду м. Сум від 02 червня 2008 року звільнений умовно-достроково на 10 місяців 3 дні,

засуджено за ч.2 ст. 185 КК України до обмеження волі на один рік шість місяців.

На підставі ст. 71 КК України, ОСОБА_1, за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 06 липня 2006 року, остаточно призначено обмеження волі строком на два роки.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1 у доход держави 262 грн. 92 коп. судових витрат.

Як визнав суд, 13 серпня 2008 року, у період часу з 13 до 14 години, ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні виробничого цеху ПП "ОСОБА_2", що розташоване по вул. Черкаській, 9 у м. Суми, таємно викрав чотири металопластикові форми для виготовлення армованих залізобетонних профілів для огорожі та одну металеву форму для виготовлення армованих залізобетонних стовпів для огорожі, загальною вартістю 5 909 грн., що належали потерпілому ОСОБА_2

В апеляційній інстанції вирок щодо ОСОБА_1 не оскаржувався.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи правильність встановлення фактичних обставин справи та кваліфікацію злочинних дій ОСОБА_1, просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, через неправильне застосування кримінального закону.

Прокурор зазначає, що суд, при призначенні винному покарання за сукупністю вироків, необґрунтовано більш суворий вид покарання (позбавлення волі) перевів у менш суворий (обмеження волі), і допущені судом порушення вимог закону при призначенні покарання суттєво вплинули на законність вироку та безпідставно зменшили ступінь відповідальності ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора Вергізової Л.А., яка підтримала подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи прокурора, колегія суддів вважає, що подання прокурора підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновок суду щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, прокурором не оспорюється.

Правильність кваліфікації злочинних дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.185 КК України (2341-14) , прокурором у касаційному поданні також під сумнів не ставиться.

Як убачається зі справи, вироком Ковпаківського районного суду м. Сум від 06 липня 2006 року ОСОБА_1 засуджено за ч.2 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України, ч.3 ст. 185 КК України, ст. 70 КК України до позбавлення волі на 3 роки.

Постановою Ковпаківського районного суду м. Сум від 02 червня 2008 року ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання умовно-достроково на 10 місяців 3 дні.

13 серпня 2008 року, у період умовно-дострокового звільнення, ОСОБА_1 вчинив новий злочин. За таких обставин місцевий суд підставно призначив винному покарання на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком у виді 10 місяців та 3 днів позбавлення волі до покарання за новим вироком у виді обмеження волі на 1 рік 6 місяців, суд остаточно призначив винному покарання у виді обмеження волі на два роки.

Однак, призначивши ОСОБА_1 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді обмеження волі на 2 роки, суд неправильно застосував кримінальний закон, а саме ч.1 ст. 72 КК України, якою передбачено, що при визначенні покарань за сукупністю вироків менш суворий вид покарання (обмеження волі), переводиться в більш суворий вид покарання (позбавлення волі) у відповідному співвідношенні.

За таких обставин вирок Зарічного районного суду м. Сум від 25 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню через неправильне застосування кримінального закону, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді суд має розглянути справу із дотриманням чинного законодавства та прийняти законне і обґрунтоване рішення в тому числі і при призначенні покарання.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання першого заступника прокурора Сумської області задовольнити.

Вирок Зарічного районного суду м. Сум від 25 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до того ж місцевого суду в іншому складі суду.