Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_5 на ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_6

Вироком Кіровського районного суду м. Донецька від 31 жовтня 2008 року

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 125 КК України до 1000 грн. штрафу.

Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 2000 грн. моральної шкоди, у стягненні матеріальної шкоди відмовлено.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2009 року вирок щодо ОСОБА_6 скасовано. Звільнено його від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 125 КК України на підставі ст. 49 КК України у зв’язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. Провадження по справі закрито.

Місцевим судом ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він 22 червня 2006 року, приблизно о 17 годині 10 хвилин, перебуваючи в квартирі ОСОБА_5, розташованої у АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, під час сварки з потерпілою, умисно наніс їй декілька ударів кулаком у голову та тулуб, після чого схопив її та ударив головою об стіну, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 зазначає, що розгляд справи умисно затягувався судами, апеляційний суд порушив вимоги ст. 49 КК України, оскільки на час розгляду справи судом, строки давності ще не пройшли. Крім того, посилається на необґрунтовану м’якість призначеного ОСОБА_6 покарання та неправильність розв’язання цивільного позову. Просить, як убачається зі змісту скарги, ухвалу апеляційного суду скасувати.

Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила ухвалу апеляційного суду змінити, на підставі ч. 5 ст. 74 КК України вважати ОСОБА_6 звільненим від покарання, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала апеляційного суду підлягає зміні в порядку ст. 395 КПК України.

Відповідно до правильно встановлених судом фактичних обставин справи, ОСОБА_6 вчинив 22 червня 2006 року злочин, передбачений ч. 2 ст. 125 КК України, який є злочином невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі. На час набрання вироком законної сили, тобто винесення ухвали апеляційним судом, – 16 жовтня 2009 року, закінчилися строки давності.

Проте, мотивуючи прийняте рішення, апеляційний суд помилково послався на п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України, оскільки звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності за вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді обмеження волі передбачено п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 74 КК України, особа може бути звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.

Тому ухвала апеляційного суду підлягає зміні.

Що стосується доводів ОСОБА_5 про залишення нерозглянутим її цивільного позову, то закриття кримінальної справи на підставі ст. 49 КК України не позбавляє потерпілу права звернутися до суду з позовом в порядку цивільного судочинства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скарг потерпілої ОСОБА_5 залишити без задоволення.

На підставі ст. 395 КПК України ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 16 жовтня 2009 року щодо ОСОБА_6 змінити. На підставі ч. 5 ст. 74 КК України звільнити його від призначеного за ч. 2 ст. 125 КК України покарання.

У решті цю ухвалу залишити без зміни.