Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 16 червня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 на вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_2

За вироком апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року

засуджений: за п.6 ч.2 ст. 115 КК України на 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю; за ч.4 ст. 187 КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є його власністю. Згідно ст. 70 КК України за сукупністю злочинів суд визначив ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

На відшкодування заподіяної матеріальної шкоди суд постановив стягнути із ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 4 100 грн.

ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні умисного вбивства потерпілої ОСОБА_5, 1913 р. народження, під час розбійного нападу на неї при указаних у вироку обставинах.

Зокрема, як встановив суд, у ніч з 18 на 19 вересня 2008 року, засуджений ОСОБА_1, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з метою вчинення розбійного нападу, проник у житло потерпілої ОСОБА_5, що проживала по АДРЕСА_1. Розбудивши потерпілу, засуджений став вимагати у неї гроші, погрожуючи розправою, а потім, з метою вчинення умисного вбивства ОСОБА_5, схопив її за шию і надавив коліном грудну клітину. Крім того, ОСОБА_1 кулаками завдав їй численних ударів по голові, ребрах та інших частинах тіла. Смерть потерпілої настала на місці події в результаті травматичного шоку внаслідок сполученої тупої травми тіла, що супроводжувалась закритою травмою грудей з численними переломами ребер, розривами внутрішніх органів, переломом грудини, а також травмою обличчя з переломами кісток лицьової частини черепа. Після цього засуджений знайшов у платяній шафі 2 100 грн. Заволодівши цими грошима потерпілої, ОСОБА_1 покинув місце події.

У касаційній скарзі захисник просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування у зв'язку з порушенням права засудженого на захист, допущене під час досудового слідства. Крім того, на думку захисника по даній справі як під час досудового слідства, так і при розгляді справи судом першої інстанції були допущені неповнота, однобічність та необ'єктивність слідства і безспірно не встановлено, що насильство до потерпілої застосовував ОСОБА_1, а не інша особа.

Заслухавши доповідь судді, висновок прокурора про безпідставність касаційної скарги захисника, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга захисника задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Викладені у вироку висновки суду щодо доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним зазначених у вироку злочинів відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

При цьому, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні ОСОБА_1, який не заперечував того, що він дійсно проник у житло потерпілої ОСОБА_5 і заволодів її грошима, не визнав себе винуватим у вчиненні умисного вбивства потерпілої, суд першої інстанції обґрунтовано визнав за достовірний доказ показання засудженого про обставини вчинення ним розбійного нападу та вбивства ОСОБА_5, які він неодноразово давав у ході досудового слідства під час допитів, при відтворенні обстановки та обставин події, у тому числі, в присутності захисника.

Колегія суддів вважає правильним таке рішення суду, оскільки достовірність показань ОСОБА_1 про ці обставини, у тому числі, і про ті, що були відомі тільки засудженому, об'єктивно підтверджується сукупністю інших досліджених у судовому засіданні та наведених у мотивувальній частині вироку доказів.

Як видно із матеріалів справи ще 20 вересня 2008 року ОСОБА_1 під час допиту і під час відтворення обставин та обстановки події давав показання про те, як саме він застосовував фізичне насильство до потерпілої: здавлював їй шию, коліном давив грудну клітину, завдавав їй удари по тілу як руками, так і ногами.

Те, що під час відтворення обставин та обстановки події ОСОБА_1 самостійно та добровільно пояснював і показував як саме він проникав у житло, завдавав удари потерпілій, у судовому засіданні підтвердив потерпілий ОСОБА_6, який був присутній під час проведення цієї слідчої дії. Під час судового слідства ОСОБА_1 також підтвердив добровільність дачі ним показань під час проведення відтворення обставин та обстановки події.

Дані висновків судово-медичних експертиз свідчать про можливість заподіяння ОСОБА_5 виявлених на її трупі тілесних ушкоджень при обставинах, на які указував ОСОБА_1 при проведенні відтворення обставин та обстановки події злочину, а також при допиті, оскільки відображені у висновку характер ушкоджень, їх локалізація співпадають з показаннями засудженого про механізм заподіяння потерпілій тілесних ушкоджень. Разом з тим, слід зауважити, що цей висновок експертів датований 21-22 листопада 2008 року.

Про можливість походження від потерпілої ОСОБА_5 слідів крові, виявленій на одязі засудженого, свідчать дані судово-імунологічної експертизи.

Дані іншої судово-імунологічної експертизи підтверджують можливість походження від потерпілої епітеліальних клітин, виявлених у піднігтєвому вмісті у ОСОБА_1

Перевірялись у ході судового слідства і не знайшли свого підтвердження посилання на застосування до ОСОБА_1 під час досудового слідства незаконних заходів слідства.

Дослідивши та проаналізувавши ці та інші, наведені у мотивувальній частині вироку докази, суд першої інстанції дав їм належну оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про те, що в сукупності вони є свідченням винуватості ОСОБА_1 не тільки у заволодінні грошима потерпілої, а й у вчиненні засудженим умисного її вбивства під час розбійного нападу.

У зв'язку з цим, та приймаючи до уваги відсутність об'єктивних даних, які б свідчили про можливість вчинення злочинних дій щодо ОСОБА_5 при інших обставинах, ніж це було встановлено слідством по даній справі, посилання у касаційних скаргах на неповноту та однобічність судового слідства, що на думку скаржників призвело суд першої інстанції до неправильних висновків, колегія суддів вважає безпідставними і не може розцінити їх як привід для визнання постановленого по справі вироку незаконним.

Також відсутні по справі касаційні підстави вважати неправильною кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п.6 ч.2 ст. 115, ч.4 ст. 187 КК України.

Що стосується призначення ОСОБА_1 покарання, то вирішення цього питання судом першої інстанції відповідає положенням, передбаченим ст. 65 КК України, оскільки при цьому, як видно із змісту мотивувальної частини вироку, було враховано ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, характеризуючі засудженого дані та інші, передбачені законом обставини.

Підстав для пом'якшення покарання ОСОБА_1 колегія суддів не вбачає.

Мотивованим і аргументованим є вирішення судом цивільного позову ОСОБА_3 У касаційній скарзі правильність цього рішення не оспорюється.

Із змісту матеріалів даної кримінальної справи видно, що її було порушено 20 вересня 2008 року по факту смерті ОСОБА_5 за ч.2 ст. 121 КК України. Постанову про кваліфікацію дій ОСОБА_1 за п.6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України слідчим складено 22 грудня 2009 року. Рішення про перекваліфікацію дій ОСОБА_1, як видно із змісту показань допитаного у судовому засіданні слідчого ОСОБА_7, було прийнято після отримання висновку судово-медичної експертизи по факту смерті ОСОБА_5

Дані протоколу допиту від 22 грудня 2008 року ОСОБА_1 як обвинуваченого у вчиненні злочинів, передбачених п.6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України, за участі захисника - автора касаційної скарги адвоката ОСОБА_4, свідчать про те, що під час цього допиту ОСОБА_1 також визнавав себе винуватим у проникненні у житло потерпілої, застосуванні до неї фізичного насильства та заволодінні її грошима і не заявляв про будь-які порушення його прав, у тому числі і на захист, чи застосування до нього незаконних заходів під час досудового слідства. Не указував він про це і під час ознайомлення з матеріалами справи після закінчення досудового слідства.

Крім того, із змісту протоколу оголошення обвинуваченому про закінчення досудового слідства і пред'явлення йому матеріалів справи видно, що адвокат ОСОБА_4, який брав участь у цій слідчій дії як захисник ОСОБА_1, заявляв клопотання про перекваліфікацію дій ОСОБА_1 з ст. 115 КК України на ч.2 ст. 121 цього Кодексу.

Враховуючи наведені обставини, колегія суддів не може розцінити як підставу для скасування вироку посилання у скарзі захисника на порушення прав ОСОБА_1 на захист у зв'язку з несвоєчасною, як видно із змісту касаційної скарги, кваліфікацією дій засудженого за п.6 ч.2 ст. 115 та ч.4 ст. 187 КК України.

В результаті перевірки даної справи не встановлено таких порушень вимог КПК України (1001-05) , які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно її розглянути і постановити законний та обґрунтований вирок.

На підставі викладеного та керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.