Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 24 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою захисника ОСОБА_5 на постановлені судові рішення щодо ОСОБА_7

Вироком Київського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2008 року

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судиму,

засуджено до покарання у виді позбавлення волі: за ч.5 ст. 191 КК України - строком на 7 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 2 роки 6 місяців, з конфіскацією всього належного їй майна, за ч.2 ст. 364 КК України - строком на 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 2 роки 6 місяців, за ч.2 ст. 366 КК України - строком на 4 роки з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 2 роки, за ч.1 ст. 358 КК України на підставі ст. 72 КК України - строком на 1 рік, за ч.3 ст. 358 КК України на підставі ст. 72 КК України - строком на 6 місяців, за ст. 353 КК України на підставі ст. 72 КК України - строком на 1 рік 6 місяців, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів їй остаточно визначено покарання – 8 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 3 роки, з конфіскацією всього належного їй майна.

Постановлено стягнути з ОСОБА_7 на користь ПНВП "Базис-метал" 336315,50 грн. на відшкодування заподіяної матеріальної шкоди та 30000 грн. на відшкодування заподіяної моральної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_7 визнано винною та засуджено за те, що вона, будучи засновником та директором ТОВ "Фактор", тобто посадовою особою суб’єкта підприємницької діяльності – першим керівником з виконанням адміністративно-господарських та організаційно-розпорядчих функцій, умисно, з корисливих мотивів заволоділа грошовими коштами ТОВ МСП "Дон" в сумі 100000 грн., які привласнила і розпорядилася ними на свій розсуд, перерахувавши 95000 грн. в рахунок погашення заборгованості ТОВ "Фактор" перед ТОВ "Диск", а решту грошей в сумі 5000 грн. вона направила на погашення заборгованості ТОВ "Фактор" перед різними підприємствами та організаціями за поставлену продукцію та надані послуги, тобто, використала на потреби ТОВ "Фактор".

Всього ж вона заволоділа грошима ТОВ МСП "Дон" в сумі 100057, 3 грн., чим завдала ТОВ МСП "Дон" матеріальної шкоди, що становить 5885,72 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є особливо великим розміром, оскільки більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, отримавши від ПНВП "Базис-метал" 150000 грн., перерахувала 142800 грн. на адресу ТОВ "Промислові технології", від якого отримала ТМЦ на суму 124953 грн. Ці товарно-матеріальні цінності вона реалізувала невстановленим особам, а отримані грошові кошти привласнила, не відобразивши їх у документах бухгалтерського обліку. Решту грошових коштів в сумі 7200 грн. вона також привласнила і витратила на потреби ТОВ "Фактор", засновником та директором якого вона була.

Внаслідок зазначених злочинних дій ОСОБА_7 завдала ПНВП "Базис-метал" матеріальної шкоди на суму 132153 грн., що становить 7773,71 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є особливо великим розміром, оскільки більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Всього за 2003 рік ОСОБА_7 завдала матеріальної шкоди ТОВ МСП "Дон" та ПНВП "Базис-метал" на загальну суму 232206,7 грн., що становить 13659 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і є особливо великим розміром, оскільки більше ніж у 600 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.

Крім того, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи з корисливих мотивів, всупереч інтересам служби, отримані від ПНВП "Базис-метал" грошові кошти в сумі 17847 грн. ОСОБА_7 протиправно використала в обігу ТОВ "Фактор" і отримала вигоду від цього, а ПНВП "Базис-метал" було завдано тяжких наслідків у виді матеріальної шкоди на цю суму, яка становить 1050 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, тобто більше ніж у 250 разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

Крім того, вчиняючи заволодіння чужим майном – грошовими коштами ПНВП "Базис-метал" в особливо великих розмірах у сумі 132153 грн., ОСОБА_7 вчинила службове підроблення.

Крім цього, ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, в інтересах третіх осіб з метою отримання кредиту, умисно склала неправдиві документи, які ОСОБА_8 надав обласній дирекції акціонерного поштово-кредитного банку "Аваль" і банку "Фінанси та кредит" та отримав на підставі зазначених неправдивих документів 12800 грн., що спричинило тяжкі наслідки.

Крім того, ОСОБА_7 27 жовтня 2005 року вчинила підроблення документів, на підставі яких було відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_9 на користь ТОВ "Фактор" боргу в сумі 83025 грн.. в той час, коли ТОВ "Фактор" було визнано банкрутом.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2009 року вирок в частині засудження ОСОБА_7 за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, ст. 353 КК України скасовано, а справу в цій частині закрито за відсутністю в її діях складу зазначених злочинів. Ухвалено ОСОБА_7 вважати засудженою за ч.5 ст. 191 КК України - на 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 2 роки 6 місяців, з конфіскацією майна засудженої, за ч.2 ст. 364 КК України - на 5 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю строком на 2 роки 6 місяців, за ч.2 ст. 366 КК України - на 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 2 роки.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворих основних покарань більш суворим і складання додаткових покарань остаточно їй призначено покарання – 7 років позбавлення волі з позбавленням її права обіймати посади, пов’язані з адміністративно-господарською та організаційно-розпорядчою діяльністю, строком на 3 роки, з конфіскацією всього майна засудженої.

У касаційній скарзі захисник ставить питання про зміну постановлених судових рішень щодо ОСОБА_7, просить з урахуванням пом’якшуючих обставин та стану здоров’я засудженої пом’якшити їй покарання.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який просив касаційну скаргу захисника залишити без задоволення, а судові рішення без зміни, представника цивільного позивача, який також просив постановлені судові рішення щодо ОСОБА_7 залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у задоволенні скарги слід відмовити.

Суд, призначаючи ОСОБА_7 покарання, крім тяжкості вчинених нею злочинів, в достатній мірі врахував дані про особу засудженої, зокрема те, що вона раніше не судима, свою вину у вчиненні злочинів визнала повністю, щиро розкаялася, її стан здоров’я та сімейний стан.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції з урахуванням зменшення частини обвинувачення засудженій у зв’язку із закриттям справи за ч.1 ст. 358, ч.3 ст. 358, 353 КК України за відсутністю у діях ОСОБА_7 складу зазначених злочинів, дійшов обґрунтованого висновку про призначення ОСОБА_7 більш м’якого покарання, призначивши їй остаточне покарання за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворих основних покарань більш суворим і складання додаткових покарань.

Колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_7 покарання є справедливим, необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів. Воно відповідає загальним засадам призначення покарання, визначеним ст. 65 КК України, тому колегія суддів не вбачає підстав з урахуванням доводів скарги захисника для його пом’якшення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів,

касаційну скаргу захисника ОСОБА_5 залишити без задоволення.

Вирок Київського районного суду м. Донецька від 22 грудня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 2 червня 2009 року щодо ОСОБА_7 – без зміни.