Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 11 червня 2009 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи, на ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року.

Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 2 жовтня 2007 року, яким

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

раніше судимого, 16.03.2006 року Святошинським

районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України

із застосуванням ст. 75 КК України на 4 роки

позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено:

за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі на 4 роки;

за ч. 1 ст. 187 КК України до позбавлення волі на 4 роки 3 місяці.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_2 призначено 4 роки 3 місяці позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України ОСОБА_2 остаточно призначено 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_2 визнано винним у тому, що він, 8.04.2006 року біля будинку № 23 по вул. Я. Коласа у м. Києві відкрито заволодів майном ОСОБА_3, а саме, його мобільним телефоном "Самсунг С 100" та SIM-карткою на загальну суму 550 грн..

23.10.2006 року ОСОБА_2 біля будинку №17 по вул. Я. Коласа в м. Києві із застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров'я, напав на неповнолітню ОСОБА_4 заволодів ювелірними виробами та іншим майном, що належали матері потерпілої ОСОБА_5 на загальну суму 4194 грн..

У касаційному поданні порушується питання про скасування ухвали та направлення справи на новий апеляційний розгляд. На думку автора подання, суд призначив ОСОБА_2 занадто м'яке покарання, яке не відповідає тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого, який скоїв нові злочин в період іспитового строку, ніде не працював, вину свою не визнав. Апеляційний суд не врахував, що призначена міра покарання не відповідає тяжкості злочинів та особі засудженого та не дав відповіді на всі доводи апеляції прокурора.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання захисника ОСОБА_1, який заперечував проти задоволення касаційного подання прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 398 КПК України підставою для скасування чи зміни вироку, ухвали чи постанови є, зокрема, неправильне застосування кримінального закону та невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_2 у вчинених злочинах, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки суду не оспорюються у поданні.

Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 186, ч. 1 ст. 187 КК України також не оспорюється у поданні.

Проте, суд, призначаючи ОСОБА_2 покарання, недостатньо врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, а саме, що злочини, які він вчинив, відносяться до тяжких злочинів. Також суд не врахував те що ОСОБА_2 вчинив нові злочини в період іспитового строку, один злочин вчинив щодо неповнолітньої, вину у вчиненому не визнав.

Як убачається з матеріалів справи, апеляційний суд, розгядаючи зазначену справу за апеляцією прокурора та залишаючи вирок без зміни, достатньо не мотивував своє рішення про залишення апеляції без задоволення.

Суд апеляційної інстанції при цьому не врахував, що призначене ОСОБА_2 покарання не відповідає тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого і призначена міра покарання є недостатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий апеляційний розгляд, в ході якого слід розглянути справу відповідно до вимог чинного законодавства.

Якщо при новому розгляді справи винуватість ОСОБА_2 буде доведена у повному обсязі, то призначене йому покарання слід вважати м'яким.

Керуючись ст.ст. 395. 396 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду м. Києва від 12 грудня 2007 року щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.