У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Косарєва В.І.,
суддів
Синявського О.Г. і Гриціва М.І.,
за участю прокурора
Опанасюка О.В.
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 9 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням і доповненнями до нього прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 вересня 2008 року,
встановила:
ОСОБА_1 звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду зі скаргою на постанову старшого слідчого Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 5.07.2007р. про порушення кримінальної справи по факту службового підроблення щодо службових осіб Вознесенської сільської ради за ч.1 ст. 366 КК України.
28.08.2008р. постановою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області скаргу ОСОБА_1 задоволено, зазначену вище постанову слідчого скасовано та відмовлено в порушенні кримінальної справи по факту службового підроблення щодо службових осіб Вознесенської сільської ради за ч.1 ст. 366 КК України.
Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 19 вересня 2008 року апеляція прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції залишена без задоволення, а постанова суду - без зміни.
У касаційному поданні та доповненнях до нього, як видно з їх змісту, прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить судові рішення скасувати у зв'язку з істотними порушеннями кримінально-процесуального закону та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, а справу направити на новий судовий розгляд. Вважає, що ОСОБА_1 не є особою, інтересів якої стосуються матеріали справи і суд розглянувши її скаргу порушив вимоги ч.3 ст.- 236-7 КПК України. Відповідно до ст.- 236-8 КПК України суд не вправі розглядати і вирішувати питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті. Постанова про порушення кримінальної справи відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України. Приводами до порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки.
Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання і доповнення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановою старшого слідчого Мелітопольської міжрайонної прокуратури від 5.07.2007р. порушено кримінальну справу по факту службового підроблення щодо службових осіб Вознесенської сільської ради за ч.1 ст. 366 КК України на підставі матеріалів дослідчої перевірки по факту службового підроблення службовими особами Вознесенської сільської ради довіреностей громадян ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10.
Скасовуючи названу постанову про порушення кримінальної справи, суд послався на те, що відповідно до ч.2 ст. 98 КПК України, якщо на момент порушення справи відома особа, яка вчинила злочин, то кримінальна справа повинна бути порушена щодо цієї особи. У постанові суд зазначив, що згідно довідки, яка є в матеріалах справи, ОСОБА_11 інспектор паспортного стола Вознесенської сільської ради за вказівкою сільського голови ОСОБА_1 виписала сертифікати на дев'ять членів КСП: ГОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, в які внесла неправдиву інформацію про завищення вартості кожного майнового паю, а секретар сільської ради ОСОБА_12 від імені цих осіб завірив довіреності на ім'я ОСОБА_13 на право продажу ним їх майнових прав.
Проте, з такими висновками суду погодитись не можна.
За змістом ст.- 236-8 КПК України, розгляд скарги на постанову про порушення кримінальної справи має провадитися суддею місцевого суду, який у судовому засіданні повинен перевірити, зокрема, чи є в заяві або повідомленні про злочин, матеріалах дослідчої перевірки, дані, які вказують на ознаки такого діяння, чи достатньо їх для того, щоб розпочати процедуру досудового слідства, чи немає обставин, передбачених ст. 6 КПК України, які виключають провадження в кримінальній справі.
Крім того, відповідно до ч.15 ст.- 236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали підставою для винесення постанови про порушення справи. При цьому суд не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.
Згідно зі ст. 94 КПК України, одним із приводів для порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення прокурором, слідчим, органом дізнання ознак злочину, а підставою - достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину. Закон не вимагає від відповідних органів при вирішенні питання про порушення кримінальної справи надавати докази або вважати встановленими будь-які обставини.
Проте, суд в порушення вимог закону при перевірці достовірності підстав до порушення кримінальної справи став перевіряти докази про наявність чи відсутність в діях особи ознак складу злочину, що може бути лише при провадженні досудового слідства після порушення кримінальної справи в порядку визначеному процедурою, передбаченою КПК України (1001-05) .
Апеляційний суд перевіряючи матеріали справи не звернув уваги на порушення вимог закону судом першої інстанції, і залишив постанову суду без зміни.
Тому колегія суддів вважає, що постанова суду і ухвала апеляційного суду підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому розгляді матеріалів справи, суду необхідно дотриматися вимог ст.- 236-8 КПК України, перевірити належним чином достовірність приводів і підстав для порушення кримінальної справи, не вдаючись в оцінку доказів, доводи подання прокурора, і в залежності від встановленого, прийняти законне і обґрунтоване рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Постанову Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 28 серпня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Запорізької області від 19 вересня 2008 року за скаргою ОСОБА_1 скасувати, а матеріали справи направити на новий судовий розгляд.
С у д д і: Косарєв В.І. Синявський О.Г. Гриців М.І.