Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 17 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Хмельницької області на постанову Теофіпольського районного суду від 22 вересня 2009 року, якою

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого;

- на підставі ст. 48 КК України і ст. 7 КПК України звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 248 КК України, у зв’язку зі зміною обстановки, а кримінальну справу щодо нього закрито.

В апеляційному порядку справа не перевірялась.

Суд визнав доведеним, що ОСОБА_1 10 травня 2009 року близько 20 год. отримавши від доньки повідомлення про появу поблизу лісосмуги що біля ставка у с. Поляхова Теофіпольського району Хмельницької області дикого кабана прибув до ставу та без належного на те дозволу здійснив відстріл кабана, заподіявши шкоди державі на 10 000 грн.

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд приймаючи рішення про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_1 не мотивував свого рішення і порушив вимоги ст. 7 КПК України та ст. 48 КК України, оскільки не вказав у чому виразилася зміна обстановки та за яких підстав ОСОБА_1 перестав бути суспільно небезпечним. Також зазначає, що суд не повинен був розглядати цивільний позов і неправильно вирішив питання речових доказів. У зв’язку з цим просить скасувати постанову місцевого суду і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 48 КК України та роз’яснень, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 12 від 23 грудня 2005 року "Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності" (v0012700-05) особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час розслідування або розгляду справи в суді внаслідок зміни обстановки вчинене особою діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.

Тобто, ст. 48 КК України передбачає дві підстави звільнення особи від кримінальної відповідальності: втрата діянням суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки та втрата особою суспільної небезпечності внаслідок зміни обстановки.

Для визнання того, що на час розгляду справи в суді обстановка змінилася, суду необхідно було встановити не тільки те, яка обстановка існувала під час вчинення злочину, а й те, в чому полягали її зміни на час розгляду справи в суді, та навести в судовому рішенні конкретні дані, які б свідчили про таку зміну обстановки та втрату діянням чи особою суспільної небезпечності, тобто визначити конкретну підставу звільнення від кримінальної відповідальності.

Наведені у постанові суду дані про те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину не свідчать про зміну обстановки, оскільки ці обставини існували й на момент вчинення злочину.

Таким чином, суд не навів у постанові жодних заснованих на законі обгрунтувань того, в чому полягала зміна обстановки на час розгляду справи в суді, і які саме наслідки потягла ця зміна – втрату суспільної небезпечності злочином чи особою ОСОБА_1, та в чому конкретно це полягало.

За відсутності визначення в постанові конкретної підстави для звільнення особи від кримінальної відповідальності до ОСОБА_1 не підлягала застосуванню ст. 48 КК України.

Крім того, закриваючи справу і вирішуючи заявлений у справі цивільний позов судом не враховано, що згідно з роз’ясненнями, що містяться у п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 березня 1989 року "Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна" (v0003700-89) у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди в цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

Також є слушними твердження прокурора про неправильне вирішення судом питання речових доказів, оскільки це питання вирішено без урахування вимог п.1 ч.1 ст. 81 КПК України.

За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд, під час якого необхідно врахувати вищевикладене і розглянути справу у відповідності до вимог закону та прийняти законне й обгрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Хмельницької області задовольнити.

Постанову Теофіпольського районного суду Хмельницької області від 22 вересня 2009 року про звільнення на підставі ст. 48 КК України, ст. 7 КПК України ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 248 КК України, у зв’язку зі зміною обстановки скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.