Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 4 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Вінницької області на вирок Ленінського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2008 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

засуджено за ч.2 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 5 років позбавлення волі, а на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 9 жовтня 2008 року вирок залишено без зміни.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 13 жовтня 2007 року прийшла до своєї знайомої ОСОБА_3 у кв. АДРЕСА_1. Близько 21 год. між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на побутовому грунті виникла сварка, в процесі якої ОСОБА_2 умисно завдав рукою один удар в обличчя та два удари по тулубу ОСОБА_1, заподіявши їй легкі тілесні ушкодження, та почав виштовхувати останню з квартири. У відповідь на вказані дії ОСОБА_1 діючи на грунті особистих неприязних стосунків, ножем, який тримала в руці, завдала ОСОБА_2 одного удару в область грудної клітини заподіявши останньому тяжке тілесне ушкодження, як небезпечне для життя в момент спричинення, від якого настала смерть ОСОБА_2

У касаційному поданні прокурор зазначає, що суд при призначенні покарання ОСОБА_1. безпідставно застосував положення ст.ст. 69, 75 КК України, що потягло невідповідність призначеного покарання тяжкості вчиненого злочину та особі засудженої внаслідок м'якості. У зв'язку з цим, за змістом подання, просить вирок місцевого суду та ухвалу апеляційної інстанції скасувати і направити справу на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що в його задоволені слід відмовити за таких підстав.

Висновок про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинних дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, яким дав належну оцінку, правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.2 ст. 121 КК України і що, по суті, у касаційному поданні прокурора не оспорюється.

Призначаючи покарання засудженій ОСОБА_1. за вчинений злочин суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засудженої, що до кримінальної відповідальності не притягалася, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не знаходиться, за місцем проживання характеризується позитивно, є особою похилого віку і на момент вчинення злочину їй виповнився 71 рік, злочин скоїла в результаті неправомірних дій загиблого та збігу обставин. Враховано також думку прокурора, який в судовому засіданні просив застосувати положення ст.ст. 69, 75 КК України і не позбавляти ОСОБА_1 волі.

При постановленні вироку суд, застосувавши положення ст.ст. 69, 75 КК України і звільнивши ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням належним чином обгрунтував своє рішення з цього приводу в мотивувальній частині, враховуючи всі пом'якшуючі покарання обставини.

Те, що ОСОБА_1 вчинила тяжкий злочин, було взято до уваги судом при призначенні покарання засудженій. Ця обставина не є перешкодою для застосування положень ст. 75 КК України.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_1. із застосуванням ст.ст. 69, 75 КК України покарання є необхідним і достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав вважати призначене покарання м'яким немає.

Оскільки порушень кримінально-процесуального закону органом дізнання та судом у справі не допущено, то колегія суддів вважає за необхідне відмовити заступнику прокурора Вінницької області у задоволенні касаційного подання.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання заступника прокурора Вінницької області відмовити.