Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі

суддів: Мороз Л.Л.,

Горбатюка С.А.,

Стрелець Т.Г.,

розглянула у порядку письмового розгляду касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року у справі за позовом Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області про визнання дій протиправними, скасування розрахунку,

Сільськогосподарське приватне підприємство "Україна" звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі, в якому просив визнати неправомірними дії відповідача по наданню розрахунку відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пільгових пенсій, а також скасування зазначеного розрахунку.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Як встановлено, 20.01.2015 року Управлінням Пенсійного фонду України в Дубровицькому районі було надіслано Сільськогосподарському приватному підприємству "Україна" розрахунок сум фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , в якому були визначені розміри сум до відшкодування з січня 2015 року, а саме 6170,51 грн. щомісячно.

Згідно з вказаним розрахунком, розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій ОСОБА_3 становить 1052,96 грн.; ОСОБА_4 становить 906,16 гри.; ОСОБА_5 становить 1068,79 грн.; ОСОБА_6 становить 717,02 грн.; ОСОБА_7 становить 666,63 грн.; ОСОБА_8 становить 846,01 грн., ОСОБА_9 становить 492,61 грн.; ОСОБА_10 становить 420,33 грн..

Згідно з протоколами про призначення пенсії, вказаним працівникам СПП "Україна" виплачується пенсія призначена на підставі пункту "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як жінкам, які працювали у сільськогосподарському виробництві і виховали п'ятеро і більше дітей - незалежно від віку і трудового стажу, що підтверджується відповідними довідками.

Відповідно до частини 2 Прикінцевих положень даного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) . При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Порядок покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій визначається Законом України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) .

Згідно п. 1 ст. 1 цього Закону платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Об'єктом оподаткування відповідно до абз.4 п.1 ст.2 цього ж Закону є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення" і ставка збору відповідно до ст.4 становить 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 (z0064-04) (далі - Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в розмірі 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно п. 6.4 - 6.5 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Відповідно до п. 6.8 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що до витрат на виплату пенсій для колишніх працівників позивача входить розмір фактично виплачених пенсій, а до витрат на доставку пенсій - витрати органів поштового зв'язку на доставку пенсій до кожного конкретного пенсіонера.

Фактичні обставини, встановлені у цій справі на підставі даних довідок про відкриті рахунки для виплати пенсій, доказів фактичної виплати пільгових пенсій, доказів виплати пільгових пенсій через поштові відділення, детального розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, підтверджують правильність проведеного розрахунку відшкодування фактичних витрат по виплаті та доставці пенсій.

Крім того, з 1 січня 2015 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи" (71-19) , яким внесено зміни до Податкового кодексу України (2755-17) , а саме: з переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок, платники якого звільнялися від відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) .

Отже, що позивач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з січня 2015 року.

Також є безпідставними твердження позивача, що пільгові пенсії сплачуються за рахунок коштів Державного бюджету, а тому не підлягають відшкодуванню Пенсійному фонду України.

Згідно з положеннями пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення Закону № 1058-ІV (1058-15) у контексті статті 14 Закону № 1788-ХІІ" можна зробити висновок, що порядок, за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-ХІІ.

За вищевказаних обставин суд касаційної інстанції погоджується з правильністю висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 220, 222, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу Сільськогосподарського приватного підприємства "Україна" залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 19.05.2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 04.08.2015 року у цій справі залишити без змін.

ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.