5-2166км10 Про грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинним заподіянням потерпілим легких та середньої тяжкості тілесних ушкоджень - 17.06.2010 Прийняття

розглянула у судовому засіданні 17 червня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, у справі ОСОБА_1 та ін.

Вироком Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від 11 березня 2009 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не судимого

виправдано за ч.2 ст. 186 КК України та засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не судимого на підставі ст. 89 КК України

виправдано за ч.1 ст. 122 КК України та засуджено за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі і на підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, не судимого на підставі ст. 89 КК України

засуджено за ч.1 ст. 122 КК України на 2 роки обмеження волі, за ч.2 ст. 296 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України остаточно на 3 роки обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України його звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Із застосування ст. 76 КК України на ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 покладено обов’язки, передбачені п.п. 2 - 4 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 травня 2009 року вирок щодо всіх засуджених залишено без зміни.

ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3 визнано винними у тому, що вони 8 червня 2008 року після 22 год. біля магазину "Світанок" у с. Старі Богородчани групою осіб порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, і безпричинно заподіяли потерпілому ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження, а ОСОБА_3 – ще й середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування кримінального закону, істотне порушення вимог кримінально-процесуального закону та невідповідність призначеного засудженим покарання тяжкості злочину та їх особам внаслідок м’якості просить скасувати судові рішення щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і розглянувши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Доводи у поданні про те, що судом неправильно застосований кримінальний закон та допущені істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону, не відповідають матеріалам справи.

Як з’ясовано у справі, суд дослідив докази з дотриманням вимог ст. 257 КПК України, зокрема, допитав підсудних, потерпілого, свідка, дослідив висновки експертиз тощо, і дійшов висновку про винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні ними злочинів, за які їх засуджено.

Так, потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 8 червня 2008 року, приблизно о 22 годині, біля магазину "Світанок" у його товариша ОСОБА_8 виникла сутичка з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, у зв’язку з чим він зробив зауваження останнім. Хтось із зазначених осіб наніс йому удар в обличчя, внаслідок чого він упав обличчям вниз, а ОСОБА_2 заломив йому руки за спину і тримав, сидячи на ньому. Після цього йому почали наносити удари, переважно у лівий бік. Рану на статевому органі він виявив наступного дня. Були чи ні підсудні у стані алкогольного сп’яніння, чи мали при собі ножа і чи забрали у нього гроші, стверджувати не може. При цьому потерпілий пояснив, що у ході досудового слідства давав дещо інші показання, оскільки був злий на підсудних.

Зазначені обставини підтвердив свідок ОСОБА_5, якому вони стали відомі зі слів потерпілого ввечері того дня, коли сталася подія.

За висновком судово-медичної експертизи, у ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 8-го ребра ліворуч, рана мошонки, саден на голові та обох верхніх кінцівках, синців на голові і тулубі, які утворились від дії тупих твердих предметів (крім рани), якими можуть бути руки, ноги та будь-які інші тупі тверді предмети. Оскільки у наданих медичних документах краї та кути рани мошонки описані недостатньо, вирішити питання про те, якою була рана та від дії яких предметів вона утворилась, немає можливості.

У ході досудового слідства та судового розгляду справи факт застосування засудженими під час вчинення хуліганських дій ножа не доведений.

Цим спростовані доводи подання про те, що суд безпідставно перекваліфікував дії підсудних з ч.4 ст.296 на ч.2 ст. 296 КК України.

Правильно проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності та давши їм належну оцінку, суд дійшов обгрунтованого висновку про винність ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у вчиненні хуліганства групою осіб, а ОСОБА_3 – ще й в умисному заподіянні середньої тяжкості тілесного ушкодження.

Дії засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за ч.2 ст. 296 КК України, а ОСОБА_3 і за ч.1 ст. 122 КК України кваліфіковані вірно.

Покарання засудженим призначене з дотриманням вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеню тяжкості вчинених ними злочинів та обставин, що пом’якшують покарання, - щирого каяття та добровільного відшкодування шкоди потерпілому.

Зважаючи на зазначені обставини, суд дійшов правильного висновку про можливість застосування до ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ст. 75 КК України, звільнивши їх від відбування покарання з випробуванням.

Наявність такої обтяжуючої покарання обставини, як вчинення засудженими злочину у стані алкогольного сп’яніння, як на це міститься посилання у поданні, судом не встановлено.

Крім того, суд, дослідивши докази у справі, дійшов вірного висновку про виправдання ОСОБА_2 за ч.1 ст. 122 КК України за недоведеністю його участі у вчиненні злочину, а ОСОБА_1 за ч.2 ст. 186 КК України - за відсутністю події злочину.

Такі висновки суду також є обгрунтованими і належно мотивованими.

По суті аналогічні, як і в касаційному поданні, доводи апеляції прокурора були належним чином перевірені апеляційним судом і в його ухвалі наведені докладні мотиви, на підставі яких апеляцію визнано необгрунтованою.