Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2

Цією ухвалою кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянки України, уродженки і

мешканки с. Новоградівка

Овідіопольського району Одеської

області, не судимої,

та

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця с. Макашівка Борисоглебського району Воронізької області Російської Федерації, мешканця с.Шабо Білгород-Дністровського району Одеської області, раніше неодноразово судимого,

- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України, на підставі ст.ст. 246, 281 КПК України повернуто прокурору Одеської області на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 і ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні злочину за таких обставин.

ОСОБА_1 зі своїм співмешканцем ОСОБА_2 з липня 2008 року проживала у своєї бабусі - ОСОБА_3., 1926 року народження, в будинку АДРЕСА_1.

З цього часу між ними внаслідок зловживання ОСОБА_1 спиртними напоями склалися особисті неприязні стосунки.

11 серпня 2008 року приблизно о 21 год. між ОСОБА_3. і її онукою ОСОБА_1 виник конфлікт з приводу не бажання останньої працювати, під час якого ОСОБА_3. завдала незначного удару ОСОБА_1 по обличчю.

Побачивши це, ОСОБА_2, який перебував у стані алкогольного сп'яніння і мав особисту неприязнь до ОСОБА_3., завдав їй сильного удару кулаком в обличчя, від чого та впала на підлогу.

Тоді ОСОБА_2, маючи умисел на позбавлення ОСОБА_3. життя, завдав їй сильних ударів по голові кулаком і пластиковою пляшкою з водою ємністю 1,5 л, а потім почав здавлювати їй шию однією рукою, а другою рукою і коліном утримувати потерпілу, долаючи її опір.

До цих дій, з очевидністю спрямованих на позбавлення життя ОСОБА_3., приєдналася ОСОБА_1, яка, бажаючи з особистих неприязних стосунків настання смерті баби, діючи за попередньою змовою спільно з співмешканцем, почала здавлювати шию ОСОБА_3. своїми руками, а потім поклала їй на обличчя подушку, яку утримувала своєю вагою до тих пір, доки ОСОБА_3. не перестала подавати ознаки життя.

У результаті цих узгоджених дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на місці події настала смерть ОСОБА_3. від комплексу пошкоджень в області шиї з розвитком механічної асфіксії від здавлювання органів шиї.

Зазначені дії ОСОБА_1 і ОСОБА_2 органами досудового слідства кваліфіковано за ч.2 п.12 ст. 115 КК України як умисне вбивство ОСОБА_3., вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Направляючи за клопотанням потерпілого ОСОБА_4 кримінальну справу на додаткове розслідування, суд зазначив в ухвалі, що органами досудового слідства при складанні обвинувального висновку щодо ОСОБА_1, при затриманні, арешті і проведенні слідчих дій з ОСОБА_2 було допущено істотні порушення кримінально-процесуального закону і право ОСОБА_2 на захист, а також допущено істотну неповноту досудового слідства, які не можуть бути усунуті в судовому засіданні.

Посилаючись на зазначені порушення та дійшовши висновку, що ОСОБА_2 без порушення щодо нього кримінальної справи з вини слідчого, прокурора та Овідіопольського районного суду незаконно утримувався під вартою, апеляційний суд Одеської області постановив окрему ухвалу від 27 лютого 2009 року на ім'я прокурора Одеської області і голови Апеляційного суду Одеської області для належного реагування.

У касаційному поданні з доповненнями до нього прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що рішення суду про направлення справи на додаткове розслідування є незаконним, оскільки досудовим слідством не допущено істотних порушень кримінально-процесуального закону, а версія потерпілого про можливу причетність ОСОБА_5 до вбивства ОСОБА_3. могла бути перевірена судом шляхом виклику й допиту додаткових свідків.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримання касаційного подання з проханням скасувати як ухвалу апеляційного суду про направлення справи на додаткове розслідування, так і окрему ухвалу апеляційного суду, перевіривши матеріали справи, доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.

Повертаючи справу на додаткове розслідування, суд в ухвалі визнав істотними порушеннями вимог кримінально-процесуального закону та права ОСОБА_2 на захист те, що затримання, арешт та слідчі дії щодо останнього здійснювались з 13.08.2008 року по 19.08.2008 року без порушення кримінальної справи щодо нього, а постанова про порушення справи від 19.08.2008 року за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України щодо обох обвинувачених - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 не відповідала вимогам закону внаслідок відсутності чіткого посилання в ній на кваліфікуючу ознаку цього злочину, що, на думку суду, потребувало відновлення при додатковому розслідуванні. Окрім того, істотним порушенням кримінально-процесуального закону суд визнав і те, що в обвинувальному висновку неправильно вказано ім'я обвинуваченої ОСОБА_1 у той час, як її ім'я - ОСОБА_1.

Неповнотою досудового слідства по справі суд визнав відсутність перевірки заяви потерпілого ОСОБА_4. про те, що до загибелі його матері ОСОБА_3. могли бути причетні інші особи, зокрема, його сестра ОСОБА_5- мати обвинуваченої ОСОБА_1, про що йому стало відомо зі слів односельчан, що, на думку суду, потребувало перевірки шляхом встановлення та допиту додаткових свідків.

Однак зазначені висновки суду є передчасними й такими, що не ґрунтуються на законі та матеріалах справи.

Зокрема, з матеріалів справи видно, що за фактом умисного вбивства ОСОБА_3. кримінальна справа була порушена слідчим 12.08.2008 року за ч. 1 ст. 115 КК України щодо онуки загиблої ОСОБА_1, яка під час затримання і допиту як підозрюваної 12 і 13 серпня 2008 року з участю захисника вказувала, що до вбивства причетний і її співмешканець ОСОБА_2 (т.1 а.с. 1, 48, 61-67), що потребувало відповідної перевірки в межах порушеної кримінальної справи.

13.08.2008 року в порядку ст. 115 КПК України слідчим було затримано ОСОБА_2 як підозрюваного, вручено йому копію постанови про порушення кримінальної справи від 12.08.2008 року, роз'яснено права, у тому числі на захист, забезпечено захисником, допитано як підозрюваного та при відтворенні обстановки та обставин події; взято зразки піднігтьового вмісту та вилучено його одяг (т.1 а.с. 71-110), а 15.08.2008 року порушено перед місцевим судом питання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу - взяття під варту, що постановою Овідіопольського районного суду від 15.08.2008 року визнано передчасним, але на підставі ст. 165-2 КПК України для додаткового з'ясування обставин злочину та даних про особу ОСОБА_2 строк його затримання продовжено до 10 діб (т.1 а.с. 138-140).

З'ясовуючи обставини злочину, у тому числі шляхом проведення 18.08.2008 року очної ставки між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, слідчий, встановивши, що зазначені особи, діючи спільно з метою позбавлення життя ОСОБА_3., навмисно завдали їй удари в голову та, долаючи опір і утримуючи її руки, задушили її, з посиланням на ці ознаки злочинного діяння, виніс постанову від 19.08.2008 року про перекваліфікацію дій з ч. 1 ст. 115 КК України на ч.2 п. 12 ст. 115 КК України і порушення за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України кримінальної справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та вручив їм копії цієї постанови, яка оскаржена ними в установленому законом порядку не була (т. 1 а.с. 141-146,164-167).

Таким чином, учиняючи слідчі дії щодо ОСОБА_2 у період з 13.08.2008 року по 19.08.2008 року, слідчий діяв у межах порушеної 12.08.2008 року кримінальної справи з метою перевірки доводів ОСОБА_1 і встановлення фактичних обставин убивства ОСОБА_3., а тому немає підстав вважати, що цим було порушено право ОСОБА_2 на захист та допущено істотні порушення вимог кримінально-процесуального закону.

Зазначені вище дані також спростовують висновок суду про неправильність постанови слідчого від 19.08.2008 року в частині порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 і ОСОБА_2 за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України, оскільки ця постанова містить приводи й підстави до порушення кримінальної справи та статтю кримінального закону, за ознаками якої справу порушено, а саме - за ч.2 п. 12 ст. 115 КК України, тобто вона відповідає вимогам ст. 98 КПК України.

Вказівка апеляційного суду в ухвалі про необхідність під час додаткового розслідування справи відновити зазначену постанову чітким формулюванням кваліфікуючої ознаки злочину, передбаченого ч.2 п. 12 ст. 115 КК України, є безпідставною, оскільки кримінально-процесуальним законом не передбачено внесення слідчим на цій стадії будь-яких змін до постанови про порушення кримінальної справи, яка ніким оскарженою не була.

Безпідставним є і посилання апеляційного суду на те, що місцевий суд незаконно без порушення щодо ОСОБА_2 кримінальної справи обрав йому запобіжний захід у виді взяття під варту, внаслідок чого з вини слідчого, прокурора і суду ОСОБА_2 незаконно утримувався під вартою.

Як видно зі справи, запобіжний захід у виді взяття під варту був обраний ОСОБА_2 постановою Овідіопольського районного суду від 22.08.2008 року, тобто після порушення 19.08.2008 року щодо нього кримінальної справи та притягнення його як обвинуваченого за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України (т.1 а.с.177-183, 184), на що не звернув уваги суд.

Не можна вважати обґрунтованим і визнання апеляційним судом неправильності зазначення імені ОСОБА_1 в обвинувальному висновку.

Як видно з копії паспорта ОСОБА_1, постанови слідчого про уточнення її анкетних даних, постанови про притягнення її як обвинуваченої за ч. 2 п. 12 ст. 115 КК України, резолютивної частини обвинувального висновку, в них зазначено одне й теж ім'я обвинуваченої - ОСОБА_1 (т.2 а.с. 79-80, 126, 114-116, 172-191). Те, що на початку обвинувального висновку помилково вказано її ім'я - ОСОБА_1, за наведених вище обставин не можна вважати істотним порушенням кримінально-процесуального закону, яке тягне направлення справи на додаткове розслідування.

Окрім того, направляючи справу на додаткове розслідування з мотивів істотного порушення органами досудового слідства вимог кримінально-процесуального закону, апеляційний суд в своїй ухвалі не зазначив, які саме норми Кримінально-процесуального кодексу України (1001-05) , на його думку, були порушені органами досудового слідства, та безпідставно, всупереч даним протоколу судового засідання, вказав на те, що клопотання про направлення справи на додаткове розслідування заявляв також ОСОБА_2, а ОСОБА_1 не висловлювала заперечень проти цього (т.3 а.с. 61-62).

Також суд помилково послався в ухвалі на ст. 246 КПК України, яка передбачає підстави направлення справи на додаткове розслідування з попереднього, а не судового розгляду справи.

Вказуючи на допущену органами досудового слідства неповноту, суд порушив вимоги ст. 281 КПК України, згідно з якою повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота чи неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Однак для усунення зазначеної в ухвалі неповноти, пов'язаної із заявою потерпілого ОСОБА_4. в судовому засіданні про можливу причетність до вбивства ОСОБА_3. його сестри ОСОБА_5, суд зобов'язаний був у судовому засіданні вжити заходів для повного й всебічного дослідження доказів і перевірки цієї версії шляхом допиту з цього приводу підсудних, свідка ОСОБА_5, потерпілого ОСОБА_4. і з'ясування у нього, від кого саме з односельчан він отримав зазначену інформацію, виклику й допиту в суді вказаних потерпілим осіб або шляхом дачі доручень органу, який проводив розслідування, в порядку, передбаченому ст. 315-1 КПК України, та дати оцінку всім зібраним під час досудового слідства та дослідженим судом доказам в їх сукупності.

Тобто зазначена в ухвалі неповнота могла бути усунута під час судового слідства.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими доводи касаційного подання про безпідставність ухвали суду першої інстанції про повернення справи на додаткове розслідування та в порядку ст. 395 КПК України й окремої ухвали цього ж суду, у зв'язку з чим зазначені судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд, під час якого належить вжити всіх передбачених законом заходів для повного та об'єктивного розгляду справи, дослідити зібрані органами досудового слідства та інші надані суду докази, та на підставі їх аналізу й оцінки прийняти законне рішення.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Ухвалу Апеляційного суду Одеської області від 27 лютого 2009 року про повернення кримінальної справи щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прокурору Одеської області на додаткове розслідування, а також в порядку ст. 395 КПК України окрему ухвалу цього ж суду від 27 лютого 2009 року скасувати, а справу щодо зазначених осіб направити на новий судовий розгляд у той же апеляційний суд.

Запобіжний захід ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни - тримання під вартою.