Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 2 червня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 з доповненням до неї на вирок Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 3 червня 2008 року.

Зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше судимого:

- 08.05.1996 року за ст. 17 і ч.2 ст. 140, ч.2 ст. 206 КК України на 3 роки позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки,

- 23.04.1998 року за ч.2 ст. 81, ч.1 ст. 89 КК України на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі,

- 29.05.2001 року за ч.3 ст. 81, ч.1 ст. 229-6 КК України на 3 років і 6 місяців позбавлення волі,

- 08.12.2005 року за ч.2 ст. 289 КК України на 5 років позбавлення волі, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки,

- засуджено за ч.3 ст. 296 КК України на 5 років позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, частково приєднано невідбуте покарання за вироком Червонозаводського районного суду м. Харкова від 08 грудня 2005 року та остаточно призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він, будучи раніше судимим за вчинення хуліганства, 28 січня 2007 року у період з 14 год. до 14 год. 50 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на подвір'ї домоволодіння ОСОБА_2 по АДРЕСА_1, вчинив хуліганство, що супроводжувалось особливою зухвалістю, а саме: взяв сокиру, підійшов до будинку, де перебували ОСОБА_2 і ОСОБА_3, висловлювався на їх адресу нецензурними словами, погрожував розправою, сокирою вибивав вхідні двері в будинок, а коли увірвався в приміщення, намагався вчинити бійку.

Коли ОСОБА_2 і ОСОБА_3 вибігли з будинку на вулицю, ОСОБА_1, розуміючи, що оточуючі можуть викликати міліцію, заховав сокиру, але на неодноразові прохання та законні вимоги припинити хуліганські дії не реагував, продовжував порушувати громадський спокій, виражаючись нецензурно. При цьому підійшов до ОСОБА_4, який також знаходився на подвір'ї та просив ОСОБА_1 припинити протиправні дії, і безпідставно завдав останньому три удари рукою в обличчя.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 26 серпня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі з доповненням до неї засуджений ОСОБА_1 вказує на однобічність досудового слідства та судового розгляду справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, що призвело до незаконності його засудження за ч.3 ст. 296 КК України. Зазначає, що за хуліганські дії, вчинені 28.01.2007 року, він був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення. Посилається на порушення його права на захист у зв'язку з незабезпеченням його захисником до першого допиту та не дотриманням суддею вимог ст. 299 КПК України. Просить судові рішення щодо нього скасувати, а кримінальну справу провадженням закрити.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги засудженого, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Фактичні обставини справи, які були предметом дослідження суду першої та апеляційної інстанцій, відповідно до вимог ст. 398 КПК України перегляду у касаційному порядку не підлягають.

Висновки судів про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, відповідають фактичним обставинам справи, визнаним судом доведеними та ґрунтуються на доказах, досліджених судом у встановленому законом порядку, зокрема, на показаннях потерпілих ОСОБА_2 і ОСОБА_3, свідка ОСОБА_5., які дали детальні пояснення щодо обставин вчиненого ОСОБА_1злочину, у тому числі вказували й на те, що він протягом тривалого часу нецензурно висловлювався, із застосуванням сокири намагався проникнути в будинок, завдав удари рукою в обличчя ОСОБА_4, при цьому на зауваження про припинення хуліганських дій не реагував.

За встановлених судом фактичних обставин справи суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч.3 ст. 296 КК України.

Твердження ОСОБА_1 про те, що за хуліганські дії, вчинені 28.01.2007 року, він був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення, безпідставні, оскільки, як убачається з матеріалів справи, постанова судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 07.03.2007 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП, скасована (а.с.224).

За даними, наявними у Верховному Суді України, у Знам'янському міськрайонному суді відсутні постанови судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20.02.2007 року та 22.04.2007 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, про які йдеться у касаційній скарзі засудженого.

З огляду на вказане, доводи ОСОБА_1 про необґрунтованість його засудження, однобічність досудового слідства і судового розгляду справи безпідставні.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б давали підстави для зміни або скасування судових рішень, не виявлено.

Твердження ОСОБА_1 про порушення його права на захист не обґрунтовані.

Так, з матеріалів справи видно, що ОСОБА_1 в установленому законом порядку були роз'яснені його права, в тому числі право мати захисника, проте він відмовився від захисника, написавши про це власноручну заяву. В подальшому за поданим ОСОБА_1 клопотанням йому було надано захисника з числа адвокатів, який захищав його інтереси.

За таких обставин колегія суддів вважає, що право ОСОБА_1 на захист порушено не було.

Покарання ОСОБА_1 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, який за місцем проживання характеризувався посередньо, перебував на обліку в тубдиспансері, неодноразово судимий, злочин учинив в період іспитового строку за попереднім вироком, будучи в стані алкогольного сп'яніння, що визнано судом обтяжуючою покарання обставиною.

Пом'якшуючих покарання обставин по справі не встановлено.

Призначене ОСОБА_1 покарання є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів, і підстав вважати його суворим немає.

З огляду на викладене, відсутні підстави для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, визначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1.