Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 2 червня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 4 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1

Цим вироком засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

- за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки з покладенням обов'язків, передбачених п.п. 2, 3, 4 ст. 76 КК України.

Цим же вироком засуджено ОСОБА_2, судові рішення щодо якого не оскаржуються.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 23 січня 2007 року, близько 20 год., разом із ОСОБА_2., будучи в стані алкогольного сп'яніння, перебуваючи на трамвайній зупинці маршруту №4, розташованої біля магазину "Маяк" по вул. Радченка м. Дружківки Донецької області, побивши ОСОБА_3 і спричинивши йому легкі тілесні ушкодження, відкрито заволоділи майном потерпілого на суму 1355 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що суд безпідставно застосував до ОСОБА_1 ст. 75 КК України, внаслідок чого призначив йому надмірно м'яке покарання.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у його задоволенні необхідно відмовити з наступних підстав.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України, та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 186 КК України у касаційному поданні не заперечуються.

Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть зміну чи скасування судових рішень, по справі не встановлено.

Покарання ОСОБА_1., яке призначено з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, даних про особу засудженого, обтяжуючої покарання обставини - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення нових злочинів.

Звільняючи ОСОБА_1 від покарання з випробуванням з іспитовим строком, суд правильно урахував його менш активну роль у вчиненні цього злочину, те, що ОСОБА_1 раніше не судимий, злочин учинив вперше, допоміг потерпілому ОСОБА_3 знайти викрадені у нього документи, а також суд взяв до уваги, що потерпілий просив суворо не карати ОСОБА_1

Зазначені обставини, а також те, що ОСОБА_1 є особою молодого віку, на спеціальних обліках не перебував, щиро розкаявся у вчиненому злочині, надав документи про проживання разом з дідом і бабцею, які є особами похилого віку, інвалідами, що потребують постійного стороннього догляду, у сукупності давали підстави вважати, що виправлення ОСОБА_1 можливе без відбування покарання.

З огляду на викладене, покарання, призначене ОСОБА_1. із застосуванням ст. 75 КК України, не можна визнати м'яким.

Те, що ОСОБА_1 не працював, правильно не враховувалось судом як негативна обставина при призначенні йому покарання, оскільки це є правом особи, а не її обов'язком.

Та обставина, що ОСОБА_1 у суді змінював свої показання щодо обставин вчиненого злочину, не вплинуло на правильність призначеного йому покарання, оскільки це було способом його захисту.

Ураховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційного подання прокурора та призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст.ст. 394, 395 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційного подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Дружківського міського суду Донецької області від 4 липня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 12 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1.