Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні 17 червня 2010 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним поданням прокурора на вирок Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2009 року, яким частково скасовано вирок Краматорського районного суду Донецької області від 20 липня 2009 року про засудження

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

судимого 21 серпня 2006 року за ч. 1 ст. 186 КК України

на три роки позбавлення волі, 20 вересня 2007 року

звільненого умовно-достроково на один рік 11 місяців 10 днів,

за ч. 2 ст. 186 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на два роки позбавлення волі з наданням амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання, а на підставі ст. 71 КК України до покарання приєднано невідбуту частину покарання за попереднім вироком і остаточно за сукупністю вироків йому призначено два роки три місяці позбавлення волі з наданням амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання,

Як визнав суд, Романюк увечері 12 листопада 2008 року біля будинку по вул. Шкадинова, 58 у м. Краматорську, угледівши в руці неповнолітнього ОСОБА_6 мобільний телефон "Sony-Ericsson K750i", підбіг до нього ззаду і вихопив цей телефон з сім-карткою та грошима на рахунку на суму 585 грн.

Своїм вироком апеляційний суд призначив ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 186 КК України чотири роки позбавлення волі з наданням амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання, а на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточне покарання - чотири роки три місяці позбавлення волі з наданням амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання. У в решті вирок місцевого суду залишив без зміни.

У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок апеляційного суду щодо ОСОБА_5, а справу – направити на новий апеляційний розгляд. Твердить, що апеляційний суд всупереч вимогам ст. 334 КПК України у своєму рішенні не навів мотивів для застосування до засудженого примусового заходу медичного характеру.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, прокурора, який підтримав касаційне подання і просив скасувати вирок апеляційного суду з направленням кримінальної справи на новий апеляційний розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що касаційне подання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з вимогами п. 2 ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані до осіб, які вчинили злочини у стані обмеженої осудності та лише в тих випадках, коли психічний розлад цих осіб становить небезпеку для них самих та інших осіб. Обмежена осудність встановлюється судом і, якщо суд визнає за необхідне застосувати до підсудного примусове лікування, відповідно до вимог ч. 3 ст. 334 КПК України в мотивувальній частині вироку зазначаються мотиви такого рішення.

Вказаних вимог закону апеляційний суд не дотримався. Скасовуючи вирок місцевого суду в частині покарання ОСОБА_5 та призначаючи засудженому за ч. 2 ст. 186 і ст. 71 КК України покарання у виді позбавлення волі з наданням амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку за місцем відбування покарання, апеляційний суд в мотивувальній частині свого вироку не навів ані доводів щодо визнання ОСОБА_5 обмежено осудним, ані мотивів для застосування до нього примусового лікування.

За таких обставин вирок апеляційного суду є незаконним і підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий апеляційний розгляд.

Під час нового апеляційного розгляду апеляційному суду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, усунути їх і постановити рішення, яке б точно відповідало вимогам закону.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 394 – 398 КПК України (1001-05) , колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Апеляційного суду Донецької області від 7 грудня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а кримінальну справу – направити на новий апеляційний розгляд.