Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2009 року щодо ОСОБА_5

Цією постановою до

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

немаючого судимості,

застосовано примусовій захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері – ОСОБА_6 за вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 1 ст. 259 КК України.

В апеляційному порядку зазначена постанова не переглядалася.

Як визнав встановленим суд, 11 грудня 2008 року приблизно о 10-й годині 30 хвилин ОСОБА_5, біля аптеки № 1 по пр. Перемоги м. Горлівки, зателефонував до Горлівського ГУ ГУМВС України в Донецькій області та зробив завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху ПТУ № 109.

У касаційному поданні заступник прокурора Донецької області зазначає, що суд, в порушення вимог ч. 3 ст. 105 КК України, не встановив тривалість примусового заходу виховного характеру, застосованого до ОСОБА_5 Просить скасувати постанову, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, міркування прокурора, яка підтримала касаційне подання, обговоривши його доводи та перевіривши кримінальну справу, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 105 КК України тривалість заходів виховного характеру, передбачених у п.п. 2, 3 ч. 2 ст. 105 КК України, встановлюється судом, який їх призначає.

Проте, в порушення зазначених вимог закону, суд, застосовуючи до неповнолітнього ОСОБА_5 примусовий захід виховного характеру у виді передачі його під нагляд матері – ОСОБА_6, передбачений п. 3 ч. 2 ст. 105 КК України, не встановив тривалість цього заходу.

За таких обставин, постанова місцевого суду підлягає скасуванню з направлення справи на новий судовий розгляд.

Якщо під час нового судового розгляду справи, місцевий суд дійде висновку про те, що інкриміноване ОСОБА_5 суспільно небезпечне діяння вчинене останнім, то, застосовуючи до нього примусовий захід виховного характеру, необхідно встановити його тривалість.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів,

касаційне подання заступника прокурора Донецької області задовольнити.

Постанову Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області від 30 липня 2009 року щодо ОСОБА_5 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же суд.