Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 2 червня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення,

вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 17 вересня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженця м. Гуляйполя Запорізької області,

мешканця с. Червоне Гуляйпільського району,

раніше двічі судимого, останнього разу

06.04.2007р. за ч. 1 ст. 162 КК України на

10 місяців позбавлення волі,

засуджено:

за ч. 3 ст. 357 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 1 рік;

за ч. 3 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю;

за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України йому призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років 5 місяців з конфіскацією всього майна, яке є його власністю.

Ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 1 грудня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено. Пом'якшено призначене йому покарання за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. У решті вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 10 березня 2007 року приблизно о 23-ій годині проник до квартири АДРЕСА_1, звідки викрав належний ОСОБА_2 паспорт.

Він же ІНФОРМАЦІЯ_2 приблизно о 23-ій годині, проникнувши до будинку АДРЕСА_2, вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, під час якого спричинив потерпілій легкі тілесні ушкодження, та заволодів її майном на суму 29, 45 грн.

Наступного дня ОСОБА_1 приблизно о 18-ій годині знову проник до будинку ОСОБА_3, звідки таємно викрав гроші потерпілої у сумі 14 645 грн.

У касаційній скарзі засуджений просить судові рішення у частині його засудження за ч. 3 ст. 187, ч. 3 ст. 357 КК України скасувати, а справу закрити. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що досудове слідство та судовий розгляд справи проведено неповно та однобічно, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Стверджує, що зазначених злочинів не вчиняв, а визнавальні показання давав у зв'язку із застосуванням до нього недозволених методів ведення слідства.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів.

Посилання засудженого ОСОБА_1 щодо недоведеності його вини у вчиненні розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 та у викраденні паспорту ОСОБА_2, є безпідставними, оскільки питання відповідності висновків суду, викладених у вироку першої інстанції, фактичним обставинам справи було предметом дослідження при розгляді справи в апеляційному суді.

Залишаючи апеляцію засудженого без задоволення, яка аналогічна за змістом його касаційній скарзі, в ухвалі апеляційного суду наведенні докладні мотиви прийнятого рішення і не встановлено істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили суду повно та всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку діям засуджених.

При цьому, місцевий суд обґрунтовано поклав в основу обвинувального вироку показання ОСОБА_1, які він давав під час досудового слідства щодо вчинення ним розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 та викрадення паспорту ОСОБА_2

Так, будучи допитаним у якості підозрюваного та обвинуваченого ОСОБА_1 детально пояснював з якою метою проник до будинку потерпілої ОСОБА_3, як саме вчинив на жінку розбійний напад та яким майном після цього заволодів. Засуджений також вказував яким чином викрав паспорт ОСОБА_2

Під час проведення з ним відтворення обстановки та обставин події ОСОБА_1 пояснив, за яких обставин він вчинив розбійний напад на ОСОБА_3, й показав як це було ним скоєно.

Дані показання засудженого повністю узгоджуються і з іншими зібраними по справі доказами, а саме: протоколом огляду території ринка м. Гуляйполя, під час якого у вказаному ОСОБА_1 місці було виявлено паспорт на ім`я ОСОБА_2; протоколом огляду викраденого у ОСОБА_2 жіночого плащу, який було вилучено у ОСОБА_4; висновком експерта про те, що слід пальця руки, вилучений у домоволодінні ОСОБА_3, залишений ОСОБА_1

Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

Посилання ж ОСОБА_1 про те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 розбійного нападу на потерпілу ОСОБА_3 він не міг вчинити, оскільки вказана особа, відповідно до свідоцтва про смерть, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 є надуманими.

Дана версія засудженого була предметом ретельної перевірки як суду першої так і апеляційної інстанцій і не знайшла свого підтвердження.

Зокрема, допитаний у судовому засіданні експерт ОСОБА_5 пояснив, що смерть ОСОБА_3 могла настати за 1,5 - 2 доби до моменту дослідження трупу потерпілої, який проводився ІНФОРМАЦІЯ_2. Крім того, експерт пояснив, що лікарське свідоцтво про смерть видається для реєстрації факту смерті в органах РАГСу і дата смерті може бути невірно встановлена.

Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які би тягли безумовне скасування постановлених по справі судових рішень, не встановлено, а твердження засудженого щодо самообмови у наслідок застосування фізичного насильства з боку працівників міліції є безпідставними.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 щодо застосування до нього недозволених методів ведення слідства була проведена відповідна прокурорська перевірка, за результатами якої винесено постанову про відмову у порушенні кримінальної справи щодо працівників міліції на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеню тяжкості вчинених злочинів, даним щодо особи засудженого.

Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

відмовити у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1