Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м.Київ " 2 " червня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на судові рішення відносно нього.

Вироком Святошинського районного суду м.Києва від 2 вересня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянин України, не судимий,

засуджений за ст. 286 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., із позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

Ухвалою апеляційного суду м.Києва від 5 листопада 2008 року вирок залишено без зміни.

ОСОБА_1. визнаний винуватим у тому, що він 23 серпня 2007 року приблизно о 8 годині 10 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "МАЗ" та рухаючись по проїзній частині Великої Кільцевої дороги у напрямку вул.Григоровича-Барського у другій смузі, порушив п.п.10.1, 10.3 Правил дорожнього руху, допустив зіткнення з моторолером "Хонда" під керуванням гр.ОСОБА_2, який рухався в попутному напрямку, внаслідок чого потерпілому ОСОБА_2 заподіяно середньої тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, перелому зовнішньої щиколотки лівого гомілковостопного суглоба, множинних саден та гематом тіла.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1. посилається на невідповідність призначеного йому додаткового покарання тяжкості злочину та його особі, стверджує, що керування автомобілем є єдиним джерелом його заробітку, у зв'язку з чим просить вирок змінити і виключити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд не встановив обставин, які б обтяжували покарання, та визнав такими, що пом'якшують покарання, обставини щирого каяття та добровільного відшкодування збитків потерпілому. Досліджуючи дані про особу підсудного, суд установив, що ОСОБА_1. не має судимості, має постійне місце проживання, де характеризується позитивно.

Потерпілий ОСОБА_2 не пред'явив до ОСОБА_1 жодних претензій майнового характеру, а в судовому засіданні просив суд не карати його суворо.

Колегія суддів також звертає увагу на те, що рішення суду про призначення ОСОБА_1 додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами жодним чином не обґрунтоване у мотивувальній частині вироку, тоді як воно передбачене у санкції ч.1 ст. 286 КК України як факультативне, і доцільність його призначення має бути вмотивована.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з доводами касаційної скарги про невідповідність призначеного ОСОБА_1 додаткового покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості, у зв'язку з чим вважає за можливе змінити судові рішення, виключивши додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Вирок Святошинського районного суду м.Києва від 2 вересня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м.Києва від 5 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 змінити.

Пом'якшити ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст. 286 КК України, виключивши застосування до нього додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

У решті судові рішення залишити без зміни.