Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 червня 2010 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_5 на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від

17 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2009 року.

Вироком Каховського міськрайонного суду Херсонської області від

17 листопада 2008 року засуджено

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за ч. 1 ст. 286 КК України на один рік обмеження волі без позбавлення права керувати транспортним засобами, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покаранням з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладено обов’язок, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2009 року вирок в порядку ст. 365 КПК України змінений: виключено з вироку кваліфікуючу ознаку – експлуатація транспорту. У решті вирок залишено без зміни.

Вироком суду ОСОБА_6 визнано винним у тому, що він

16 липня 2007 року, керуючи автомобілем "Мерседес Бенц 814", рухався по автодорозі Нова Каховка – Армянськ, при переїзді перехрестя з автодорогою Одеса-Мелітополь порушив вимоги п. п. 2.3б, 16.11 Правил дорожнього руху України (1306-2001-п) , не надав дорогу транспортному засобу, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Фольцваген Кадді" під керуванням ОСОБА_8 У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажиру автомобіля "Фольцваген Кадді" ОСОБА_5 спричинені середньої тяжкості тілесні ушкодження.

У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_5 порушує питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий судовий розгляд. Свою позицію обґрунтовує тим, що вирок суду не відповідає вимогам ст. 334 КПК України та в ньому не вказані час та місце зіткнення, спосіб і мотив вчинення злочину, не вирішено питання цивільного позову та не усунуті протиріччя в прізвищі засудженого. Призначене

ОСОБА_6 покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами вважає явно несправедливим внаслідок м'якості, оскільки суд не врахував особу винного, який ухилявся від слідства та суду, завдану шкоду не відшкодував, що не свідчить про його щире каяття.

Засудженим ОСОБА_6 подані заперечення на касаційну скаргу потерпілої.

Заслухавши доповідача, думку прокурора про залишення судових рішень без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню частково.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно з роз’ясненнями, які містяться в п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" (v0014700-05) , у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст. 286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання – позбавлення права керувати транспортними засобами.

Однак, суд у вироку не навів належних обставин, за яких ОСОБА_6 можливо не позбавляти права керувати транспортними засобами. Не врахував суд не лише наслідки, що настали, а й характер допущених винним порушень правил безпеки дорожнього руху, зокрема, основного правила проїзду перехрестя нерівнозначних доріг.

Поведінка ОСОБА_6 після вчинення злочину, а саме ухилення від явки до органів досудового слідства та суду апеляційної інстанції, не свідчить про критичну оцінку засудженим своїх дій та ставить під сумнів щирість його каяття.

Отже вирок суду в зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд. У зв’язку з тим, що апеляційний суд, розглядаючи справу за апеляцією представника потерпілої на м’якість призначеного покарання, не звернув уваги на допущені судом першої інстанції порушення вимог Загальних правил призначення покарання, ухвала також підлягає скасуванню.

Під час нового судового розгляду належить перевірити всі матеріали справи, звернути увагу на допущені недоліки, врахувати інші доводи касаційної скарги потерпілої ОСОБА_5 та прийняти по справі законне і обґрунтоване рішення. За умови підтвердження такого ж обсягу обвинувачення призначене ОСОБА_6 покарання без позбавлення права керувати транспортними засобами слід вважати м'яким.

Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_5 задовольнити частково.

Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від

17 листопада 2008 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 22 вересня 2009 року щодо ОСОБА_6 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.