Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 травня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 на вирок Джанкойського міськрайонного суду Автономної Республіки Крим від 9 вересня 2008 року яким,

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючого судимості,

засуджено за ч.1 ст. 187 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2008 року вирок залишено без зміни .

За наведених у вироку обставин ОСОБА_2 засуджено за те, що він, 3 лютого 2008 року близько 2 год. 30 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, на перехресті вулиць Рози Люксембург та Карла Маркса у м. Джанкої Автономної Республіки Крим, напав на ОСОБА_3 і з погрозою застосування насильства небезпечного для життя і здоров'я потерпілого, направив в голову останнього пістолет і висказав вимогу про передачу йому грошових коштів, при цьому нажав на спусковий механізм пістолета і намагався заволодіти грошима ОСОБА_3 у сумі 200 грн.

У касаційних скаргах:

захисник ОСОБА_1 просить вирок суду змінити, застосувати до засудженого ОСОБА_2 положення ст. 75 КК України і не позбавляти волі.

засуджений ОСОБА_2. вказує на фабрикацію кримінальної справи, однобічність та неповноту досудового та судового слідства. У зв'язку з цим просить судові рішення щодо нього скасувати і направити справу на нове розслідування.

Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_1, яка підтримала свою касаційну скаргу, прокурора, який вважав, що касаційні скарги слід залишити без задоволення, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що касаційні скарги слід залишити без задоволення за таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_2 у вчиненні ним злочину, за який його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджені перевіреними у ній доказами, які наведені у вироку і яким суд у їх сукупності дав належну оцінку, зокрема, показаннями самого засудженого, який повністю визнав себе винним, потерпілого ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, протоколом огляду міста пригоди, висновками балістичної та стаціонарної судово-психіатричної експертиз, іншими доказами аналіз яких суд дав у вироку.

Вивченням матеріалів справи не виявлено даних, які б давали підстави вважати, що у справі допускались порушення вимог кримінально-процесуального закону, які тягнуть скасування судових рішень, у тому числі й тих, які б були пов'язані із фабрикацією справи чи фальсифікацією доказів, та які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

У зв'язку з цим доводи у скарзі засудженого ОСОБА_2 про те, що справу було сфабриковано, безпідставні.

Як вбачається із матеріалів справи, слідчими органами і судом досліджено всі обставини справи, з'ясування яких могло мати значення для правильного вирішення справи, тому посилання у касаційній скарзі засудженого на однобічність і неповноту досудового і судового слідства у справі необгрунтовані.

Дії ОСОБА_2 за ч.1 ст. 187 КК України кваліфіковано правильно, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Покарання засудженому ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, а саме, що він до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем навчання і проживання.

Враховано також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину та обставину, яка обтяжує покарання - вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.

Також враховано думку потерпілого ОСОБА_3 про недоцільність призначення ОСОБА_2 покарання у виді позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, мотивованим рішення суду про призначення засудженому ОСОБА_2 мінімального покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст. 187 КК України.

Підстав для застосування положень ст. 75 КК України і звільнення засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання з випробуванням не вбачається.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги захисника ОСОБА_1 та засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Джанкойського міськрайонного суду від 9 вересня 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 23 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_2 - без зміни.