Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 травня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 та захисника ОСОБА_2 на вирок Пирятинського районного суду від 3 березня 2008 року яким,

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не маючої судимості,

засуджено за ч.1 ст. 368 КК України до 16150 грн. штрафу з позбавленням права займати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків у сфері лікарської діяльності строком на 3 роки.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 13 червня 2008 року вирок залишено без зміни.

За наведених у вироку обставин ОСОБА_1 засуджено за те, що він, працюючи на посаді завідуючого терапевтичним відділенням Пирятинської центральної районної лікарні, будучи лікарем-терапевтом військово-лікарської комісії Пирятинського районного військового комісаріату, тимчасово виконуючи спеціальні повноваження, що мають організаційно-розпорядчий характер, при проведенні військово-лікарської експертизи стану здоров'я призовника ОСОБА_3. 12 жовтня 2007 року близько 12 год., в кімнаті чергового лікаря незаконно отримав від ОСОБА_3. хабара у розмірі 1000 грн. та 200 доларів США за висновок про непридатність ОСОБА_3. до військової служби за станом здоров'я і відповідно звільнення останнього від проходження строкової військової служби в лавах Збройних Сил України.

У касаційних скаргах:

засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення щодо нього і звільнити від кримінальної відповідальності з передачею його на поруки колективу Пирятинської ЦРЛ;

захисник ОСОБА_2 вважає, що судові рішення щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а кримінальна справа закриттю за відсутністю в його діях складу злочину.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою касаційну скаргу, прокурора, який заперечив проти задоволення касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що їх слід залишити без задоволення за таких підстав.

Висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначених дій суд у вироку обгрунтував дослідженими у судовому засіданні доказами, зокрема, показаннями самого засудженого, у яких він повністю визнав свою вину, показаннями свідка ОСОБА_3. про обставини передачі ОСОБА_1 грошових коштів у якості хабара за вирішення питання про його звільнення від призову на службу в армії.

Із протоколу огляду кабінету ординаторської терапевтичного відділення Пирятинської ЦРЛ вбачається, що в ході огляду ОСОБА_1 добровільно видав грошові кошти у сумі 1000 грн. та 200 доларів США.

Згідно з висновками криміналістичної експертизи на марлевих тампонах - змивах з правої та лівої рук ОСОБА_1 та внутрішній поверхні кишені лікарняного халату виявлено сліди спеціальної хімічної речовини, якою були помічені грошові купюри.

Відповідно до вимог ст. 47 КК України процесуальною умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею її на поруки є наявність клопотання колективу підприємства, установи чи організації про передачу цієї особи на поруки.

При наявності передумови та підстави, а також належно оформленого клопотання колективу суд може, але не зобов'язаний, звільнити особу від кримінальної відповідальності з передачею її на поруки колективу.

Проте, як убачається із протоколу судового засідання (а.с. 122) після того, як захисник ОСОБА_2 заявив клопотання про долучення до матеріалів справи клопотання трудового колективу Пирятинської центральної районної лікарні стосовно передачі ОСОБА_1 на поруки, то у зв'язку з тим, що воно не було оформлено належним чином суд постановив не приєднувати вказане клопотання до матеріалів справи.

Ні засуджений ОСОБА_1, а ні його захисник ОСОБА_2 не заявляли клопотань про надання їм часу на оформлення даних документів належним чином і не заперечували проти закінчення судового слідства.

Тому доводи засудженого ОСОБА_1 про те, що суд, маючи всі передбачені законом підстави не звільнив його від кримінальної відповідальності у зв'язку з передачею на поруки трудовому колективу, безпідставні.

Вивченням матеріалів справи не виявлено порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути справу та постановити законний, обгрунтований і справедливий вирок.

Судом першої інстанції в судовому засіданні були допитані всі особи по справі, свідчення яких мали істотне значення для правильного вирішення справи, повно досліджено всі зібрані під час досудового та судового слідства докази, всім їм дана оцінка, а тому, доводи, викладені у скарзі захисника ОСОБА_2 про неповноту та однобічність досудового та судового слідства необгрунтовані.

Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 368 КК України кваліфіковано правильно, а покарання призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про його особу, а саме, що він раніше до кримінальної відповідальності не притягався, позитивно характеризується за місцем проживання і роботи.

Також судом враховано обставину, що пом'якшує покарання - щире каяття.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає постановлений вирок щодо ОСОБА_1 законним й обгрунтованим і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок пирятинського районного суду від 3 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 13 червня 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.