Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 28 травня 2009 року кримінальну справу за касаційними скаргами захисника - адвоката ОСОБА_2 та засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Вінницької області від 13 лютого 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

не судимого,

за п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України на п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч. 4 ст. 187 КК України на дванадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначено п'ятнадцять років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

ОСОБА_1 засуджений за розбій, вчинений з метою заволодіння чужим майном групою осіб та умисне вбивство потерпілого ОСОБА_3 1926 року народження, за наступних обставин.

18 листопада 2005 року приблизно о 21 годині ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які за даний злочин засуджені вироком апеляційного суду Вінницької області від 14.09.2006 року, у стані алкогольного сп'яніння, з метою заволодіння грошима, через вікно проникли в будинок ОСОБА_3 в с. Кремінне Могилів-Подільського району Вінницької області. Діючи узгоджено, повалили потерпілого на підлогу, зв'язали за допомогою раніше приготовленої липкої стрічки та стали почергово завдавати удари руками та ногами по різних частинах тіла, вимагаючи видати гроші. При цьому вони усвідомлювали, що здійснюють насильство над чоловіком похилого віку, не виключали настання його смерті від заподіяних тілесних ушкоджень та свідомо допускали її.

У результаті отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_3 помер на місці вчиненого злочину, а ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заволоділи його грошима - 1 250 гривень, наручними механічними та електронними годинниками, трьома ювілейними медалями учасника Великої Вітчизняної війни, всього на загальну суму 1 269 гривень.

Після того, як труп ОСОБА_3 віднесли на околицю села та вкинули в криницю, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 повернулися до будинку потерпілого, де знайшли і заволоділи ще 1 000 гривень, які розділили між собою.

У касаційних скаргах засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_2, які за змістом є аналогічними, ставиться питання про скасування вироку апеляційного суду та закриття справи за відсутністю в діянні ОСОБА_1 складу злочину.

Скаржники посилаються на те, що досудове та судове слідство проведені однобічно, а висновки суду, викладені у вироку не відповідають фактичним обставинам справи.

Твердять, що засуджені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обмовили ОСОБА_1 у результаті застосування до них недозволених методів слідства, у судовому засіданні вони змінили свої показання, а тому вони не можуть бути доказами вини ОСОБА_1

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про відмову в задоволенні касаційних скарг, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Рішення суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні зазначених злочинів та його висновки про спрямованість і зміст умислу засудженого, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

На досудовому слідстві ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочинів не визнав та відмовився від дачі показань. У судовому засіданні показав, що ОСОБА_4 пропонував йому вчинити розбійний напад на ОСОБА_3, але він відмовився. Пізніше ОСОБА_4 у присутності ОСОБА_5 розповідав, що вони вбили діда і забрали гроші.

Обґрунтовуючи висновок про винність ОСОБА_1 у вчинених злочинах, суд у вироку послався на показання ОСОБА_5 та ОСОБА_4 під час досудового слідства та судового розгляду справи в якості підсудних про те, що вони за попередньою змовою з ОСОБА_1. проникли в будинок ОСОБА_3, зв'язали йому руки та били, вимагаючи гроші. Коли потерпілий помер, вони заволоділи його грошима, а труп укинули в криницю.

Зазначені показання засуджених ОСОБА_5 та ОСОБА_4, у яких вони, розповідаючи про обставини вчинення злочинів, викривали один одного, узгоджуються з іншими доказами, які викладені у вироку, зокрема, даними, що містяться в протоколі огляду місця події, де в криниці на околиці села Кремінне було виявлено труп ОСОБА_3 з ознаками насильницької смерті, висновком судово-медичної експертизи про заподіяні потерпілому тілесні ушкодження та причину його смерті.

Докази, які були досліджені в судовому засіданні, давали суду підстави дійти висновку про те, що ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_4 вчинили розбійний напад та умисне вбивство ОСОБА_3

Злочинні дії засудженого ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 4 ст. 187, п. п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України правильно.

Доводи, викладені в касаційних скаргах засудженого та його захисника про те, що ОСОБА_1 участі у вбивстві потерпілого не брав, перевірялися судом і обґрунтовано визнані як спосіб захисту, а зміна показань ОСОБА_5 та ОСОБА_4 - як намагання допомогти ОСОБА_1 уникнути покарання.

Показання всіх засуджених оцінені судом у сукупності з іншими доказами, які досліджені в судовому засіданні, а тому твердження в касаційних скаргах про те, що судове слідство проведено однобічно та висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, є безпідставними.

Не ґрунтуються на матеріалах справи і доводи засудженого ОСОБА_1 та його захисника про застосування до ОСОБА_5 та

ОСОБА_4 недозволених методів слідства.

Призначене ОСОБА_1 покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення немає.

Під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні порушень КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування цього вироку, не допущено

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1 та його захисника -адвоката ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Вінницької області від 13 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.