Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 26 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженогоОСОБА_1на вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2008 року та ухвалу Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2009 року,

Вироком суду

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1народження,

уродженця м. Чкаловська Таджикистана,

без постійного місця проживання,

раніше судимого:

- 4 червня 2002 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч.3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки;

- 25 вересня 2003 року Залізничним районним судом м. Сімферополя АР Крим за ч.1 ст. 190 КК України звільнений від покарання на підставі п. "а" ст. 1 Закону України "Про амністію" від 11 липня 2003 року;

- 9 жовтня 2003 року Сімферопольським районним судом АР Крим за ч.ч.1, 3 ст. 185 КК України до позбавлення волі на 3 роки, з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки;

- 30 січня 2006 року Центральним районним судом м. Сімферополя за ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 190, ст.ст. 70, 71 КК України до позбавлення волі на 4 роки. 26 лютого 2008 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 9 місяців та 17 днів,

засуджено до позбавлення волі:

- за ч.3 ст. 185 КК України строком на три роки;

- за ч.2 ст. 190 КК України строком на два роки.

На підставі ст. 70 КК України ОСОБА_1. за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, призначено позбавлення волі строком на три роки.

Відповідно до ст. 71 КК України, ОСОБА_1 за сукупністю вироків, шляхом повного приєднання покарання за попереднім вироком, остаточно призначено позбавлення волі строком на чотири роки дев`ять місяців сімнадцять днів.

Постановлено стягнути із ОСОБА_1. матеріальну шкоду на користь потерпілих:

ОСОБА_2. 1 500 грн.;

- ОСОБА_3820 грн.

Як визнав суд, ОСОБА_1, 14 червня 2008 року, приблизно о 12 годині, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_1 шляхом обману та зловживанням довірою, заволодів монітором від комп'ютера, вартістю 784 грн., що належить потерпілій ОСОБА_2., попросивши його у тимчасове користування в господарки квартириОСОБА_3., де у одній із кімнат проживала потерпіла.

17 червня 2008 року, приблизно о 12 годині, ОСОБА_1, за таких же обставин, шахрайським шляхом заволодів системним блоком комп'ютера, який під приводом тимчасового користування взяв із кімнати ОСОБА_2. у квартирі АДРЕСА_1заподіявши потерпілій матеріальну шкоду на суму 2 156, 7 грн.

25 червня 2008 року, приблизно об 11 годині, ОСОБА_1, перебуваючи у квартирі АДРЕСА_1скориставшись відсутністю господарки квартириОСОБА_3., з метою викрадення чужого майна проник до її кімнати, звідки таємно викрав гроші в сумі 820 грн., заподіявши ОСОБА_3. матеріальну шкоду на вказану суму.

Крім того, 27 червня 2008 року, приблизно о 16 годині, ОСОБА_1, перебуваючи на автостанції №1 у м. Кіровограді, шляхом шахрайства, зловживаючи довірою ОСОБА_2., під приводом тимчасового користування, заволодів її мобільним телефоном "Самсунг Д 830", вартістю 886 грн. 93 коп., який продав, а коштами розпорядився на власний розсуд.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 10 лютого 2009 року апеляціюОСОБА_1залишено без задоволення, а вирок Кіровського районного суду м. Кіровограда від 20 листопада 2008 року - без зміни.

У касаційній скарзі, як видно зі змісту скарги, ОСОБА_1 вважає, що його винність у вчиненні злочинів не доведена, а потерпілі обмовили його, на досудовому слідстві застосовувалися незаконні методи, тому він був змушений обмовити себе. Засуджений зазначає, що його дії невірно кваліфіковані за ч.3 ст. 185 КК України як крадіжка, вчинена з проникненням у житло.

Вважає, що на порушення кримінально-процесуального закону його не ознайомили із матеріалами справи.

Крім того, ОСОБА_1 вказує, що суд безпідставно призначив йому покарання за сукупністю вироків, приєднавши повністю, а не частково, невідбуте покарання за вироком суду від 30 січня 2006 року.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у касаційній скарзі, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновок суду першої інстанції, щодо доведеності винності ОСОБА_1у вчиненні злочинів, за обставин вказаних у вироку, стверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів.

На обґрунтування свого висновку суд підставно послався на показання потерпілих ОСОБА_2. таОСОБА_3., які були допитані в судовому засіданні та детально розповіли про обставини вчинення злочинів.

Зокрема, ОСОБА_2. суду пояснила, що проживала в квартирі ОСОБА_3АДРЕСА_1де займала одну кімнату.ОСОБА_1вона запрошувала до свого помешкання, однак ключів від квартири йому не передавала. 15 червня 2008 року, приїхавши до квартири, її власницяОСОБА_3. повідомила, що у її відсутність приходив ОСОБА_1 та забрав монітор від комп'ютера, сказавши, що ОСОБА_2. дозволила йому взяти монітор для ремонту. Коли вона зайшла до кімнати, то виявила відсутність монітора. Цього ж дня, потерпіла поїхала з міста, а коли 19 червня 2008 року повернулася, то знову виявила відсутність у своїй кімнаті системного блоку комп'ютера.ОСОБА_3. розповіла, що приходив ОСОБА_1 та забрав системний блок начебто із дозволу ОСОБА_2.

Крім того, потерпіла пояснила, що 27 червня 2008 року, ОСОБА_1 проводжаючи її на автовокзалі №1 у м. Кіровограді, зловживаючи її довірою, під приводом тимчасового користування, взяв у неї мобільний телефон "Самсунг Д 830", який не повернув.

Показання ОСОБА_2. повністю узгоджуються із показаннями потерпілої ОСОБА_3., яка крім того суду пояснила, що 25 червня 2008 року, коли її квартирантка ОСОБА_2. була відсутня, прийшов ОСОБА_1з яким деякий час вони знаходилися на кухні та пили чай. Цього ж дня потерпіла виявила відсутність грошей у сумі 820 грн., що знаходилися у її кімнаті.ОСОБА_3. розповіла, що напередодні ОСОБА_1 приходив до неї та позичав гроші в сумі 100 грн., при цьому бачив, що вона діставала гроші із під подушки в своїй кімнаті. Потерпіла також пояснила, що у день крадіжки залишалаОСОБА_1на кухні та не слідкувала за ним, і що цього дня більше ніхто її не відвідував.

Показання потерпілих є послідовними та підтверджуються іншими зібраними у справі доказами, яким суд дав належну оцінку та поклав в основу вироку, тому вважати що ОСОБА_2. таОСОБА_3. обмовили засудженого, немає підстав.

Крім того, ОСОБА_1 на досудовому слідстві визнавав себе винним та розповідав про обставини вчинення злочинів. Показання засудженого на досудовому слідстві повністю узгоджуються із показаннями потерпілих.

З огляду на наведене, посиланняОСОБА_1про те, що його винність у вчиненні злочинів не доведена, не можна визнати обґрунтованим.

Твердження засудженого про те, що на досудовому слідстві до нього застосовувалися незаконні методи, було предметом перевірки, і не знайшло свого підтвердження. Як убачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 ні на досудовому слідстві, ні у судовому засіданні заяви про застосування до нього таких методів не подавав.

ПосиланняОСОБА_1на те, що суд на порушення кримінально-процесуального закону не надав йому можливість ознайомитися із матеріалами справи, позбавлені підстав. Як убачається із матеріалів справи,ОСОБА_4 ознайомився зі справою, про що написав відповідну розписку (а/с 144). Крім того, судом було надано можливість ОСОБА_1. ознайомитися зі справою для написання касаційної скарги, однак засуджений цим правом не скористався, ознайомлення затягував (а/с 169), а тому постановою судді місцевого суду, із наведенням відповідних мотивів, прийнято рішення про припинення ознайомлення з матеріалами справи ОСОБА_1.

Злочинні діїОСОБА_1за ч.3 ст. 185 та ч.2 ст. 190 КК України кваліфіковані правильно.

ТвердженняОСОБА_1про те, що він не вчиняв крадіжку із проникненням у житло, спростовуються поясненнями потерпілої ОСОБА_3та показаннями самого засудженого, які він давав на досудовому слідстві.

Доводи засудженого аналогічного змісту, були перевірені судом апеляційної інстанції, який не знайшов підстав для їх задоволення. З таким рішенням погоджується й колегія суддів Верховного Суду України.

Призначаючи засудженому покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахував тяжкість вчинених злочинів, дані про особу засудженого та конкретні обставини справи, що мають значення для правильного вирішення справи і дійшов обґрунтованого висновку, що виправлення ОСОБА_1не можливе без ізоляції його від суспільства, призначивши винному покарання, яке є необхідним і достатнім.

Рішення суду про призначення ОСОБА_1. покарання за сукупністю вироків шляхом повного його складання, належним чином мотивоване і не викликає сумніву в його правильності.

Не вбачаючи підстав для задоволення касаційної скарги засудженого, колегія суддів не знаходить підстав і для призначення справи до касаційного розгляду з викликом осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів,

у задоволенні касаційної скарги засудженому ОСОБА_1 відмовити.