Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 15 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Автономної Республіки Крим, на вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2009 року, яким

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

громадянина України,

раніше судимого – 18.02.2008р. за ч.2 ст. 185,

ч.2 ст. 186 КК України на 2 роки позбавлення

волі; звільненого 29.11.2008р. умовно-достроково

на 11 місяців 21 день,

засуджено:

- за ч. 2 ст. 185 КК України на 2 роки позбавлення волі,

- за ч.3 ст. 357 КК України на 1 рік обмеження волі, а на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків призначено остаточне покарання 2 роки 2 місяці позбавлення волі.

В апеляційному порядку справа не переглядалась.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винним і засуджено за те, що він, 4 липня 2009 року, знаходячись у АДРЕСА_1, повторно, таємно викрав у ОСОБА_6 100 грн. та при цьому, незаконно заволодів її паспортом та довідкою про присвоєння ідентифікаційного коду на ім’я ОСОБА_7

16 серпня 2009 року, ОСОБА_5, знаходячись у АДРЕСА_2, таємно викрав у ОСОБА_8 6000 російських рублів, 800 гривень та 8 доларів США, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 2 331 грн. 20 коп.

У касаційному поданні заступник прокурора Автономної Республіки Крим, просить вирок щодо ОСОБА_5 змінити у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону і призначити ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 357 КК України 45 діб арешту. Посилається на те, що відповідно ч. 3 ст. 61 КК України, неповнолітньому не може бути призначене покарання у виді обмеження волі.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд правильно встановив фактичні обставини вчинених засудженим злочинів.

Висновки суду ґрунтуються на доказах детально викладених у вироку і у поданні не заперечуються.

Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи.

Разом з тим, при призначенні ОСОБА_5 покарання за ч.3 ст. 357 України у виді обмеження волі, суд не врахував вимоги ч.3 ст. 61 КК України, відповідно до яких обмеження волі не застосовується до неповнолітніх.

Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_5 - ІНФОРМАЦІЯ_1 і на час розгляду справи був неповнолітнім (а.с.28).

Таким чином суд застосував закон, який не підлягав застосуванню.

Враховуючи те, що у поданні питання про скасування вироку у зв’язку з м’якістю призначеного покарання не ставиться, колегія суддів вважає за можливе вирок змінити, і призначити ОСОБА_5 за ч.3 ст. 357 КК України покарання у виді арешту строком на 45 діб, а за сукупністю злочинів на підставі ст. 70 КК України, визначити остаточне покарання у виді 2 років позбавлення волі.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

Касаційне подання заступника прокурора Автономної Республіки Крим, задовольнити.

Вирок Ленінського районного суду Автономної Республіки Крим від 13 листопада 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Пом’якшити покарання ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 357 КК України до 45 діб арешту і вважати його засудженим за сукупністю злочинів, передбачених ч.2 ст. 185 і ч.3 ст. 357 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_5 покарання - 2 роки 2 місяці позбавлення волі.