У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого
Філатова В.М.,
суддів
Кліменко М.Р. і Прокопенка О.Б.,
за участю прокурора
Вергізової Л.А.
розглянула в судовому засіданні 26 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Краматорського міського суду від 05 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1.
Зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
раніше неодноразово судиму, в тому числі 15.07.2002 року за ч.1 ст. 309 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- 02.02.2005 року за ч.2 ст. 190 КК України на 1 рік обмеження волі,
- засуджено за ч.2 ст. 309 КК України (2341-14) із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі.
За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що вона 17 серпня 2007 року близько 8 год. на території присадибної ділянки покинутого домоволодіння, яке розташоване в АДРЕСА_1, без мети збуту зірвала суцвіття з 5 кущів конопель, які упакувала в паперові згортки і поклала в свою сумку, чим незаконно повторно придбала наркотичний засіб - канабіс висушений, вагою 9 гр., який, незаконно зберігаючи при собі, громадським транспортом перевезла на територію "Колгоспного ринку", розташованого по вул. Парковій в м. Краматорську, де вказаний наркотичний засіб у неї був вилучений працівниками міліції.
Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
У касаційному поданні прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, стверджує про те, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України внаслідок м'якості не відповідає тяжкості вчиненого нею злочину та даним про особу засудженої. Стверджує про формальність розгляду справи судом апеляційної інстанції. Просить вирок щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з таких підстав.
Доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч.2 ст. 309 КК України у касаційному поданні не заперечуються.
Разом з тим, призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд неправильно застосував кримінальний закон та призначив засудженій м'яке покарання.
Так, відповідно до ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують тяжкість вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції кримінального закону.
Призначаючи ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд урахував тяжкість вчиненого злочину, дані про засуджену та визнав як пом'якшуючі покарання обставини - щире каяття та стан здоров'я ОСОБА_1 - отримання нею тілесних ушкоджень у вигляді інфікованої рани голови і різаної рани грудної клітки.
Однак при цьому суд не звернув уваги на те, що ОСОБА_1 на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні лікарні із зазначеним діагнозом перебувала лише з 10.01.2008 року по 12.01.2008 року (а.с.154) і будь-яких даних про те, що вона на момент постановлення вироку хворіла, в матеріалах справи немає.
Характеристика ОСОБА_1 за місцем її останнього проживання в матеріалах справи відсутня. Наявна ж у справі довідка ПП "Ваш будинок" про те, що на ОСОБА_1, яка проживала на території даного підприємства з березня 1992 року до 2005 року, скарг від сусідів не надходило (а.с.98), не свідчить про те, що після звільнення з місць позбавлення волі, тобто з 03.03.2006 року вона характеризувалася позитивно.
Також поза увагою місцевого суду залишилося те, що ОСОБА_1 неодноразово судима, за місцем відбування покарання характеризувалася негативно, перебувала на обліку у лікаря нарколога з діагнозом - синдром сумісної наркологічної залежності (а.с.101), ухилялася від суду, внаслідок чого їй було змінено запобіжний захід на утримання під вартою та оголошено її розшук.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду про призначення ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 69 КК України не можна визнати законним і обґрунтованим унаслідок м'якості.
На зазначені порушення не звернув уваги й суд апеляційної інстанції.
З огляду на вищевикладене, касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, підлягає задоволенню, а вирок Краматорського міського суду від 5 червня 2008 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 - скасуванню за м'якістю призначеного їй покарання з направленням справи на новий судовий розгляд.
Якщо при новому розгляді справи буде доведено винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого їй злочину, то покарання має бути призначено з урахуванням вимог закону та відповідати ступеню тяжкості вчиненого та особі засудженої.
Керуючись ст.ст. 394 - 396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а :
касаційне подання прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.
Вирок Краматорського міського суду від 05 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Донецької області від 19 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати за м'якістю призначеного їй покарання, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.
С У Д Д І : Філатов В.М. Кліменко М.Р. Прокопенко О.Б.