Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

за участю прокурора Опанасюка О.В.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 15 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Луганської області на вирок Первомайського міського суду Луганської області від 22 червня 2009 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Цим вироком

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, судимого 21 квітня 2008 р. за ч.1 ст. 164 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік; 15 вересня 2008 р. за ч.1 ст. 309 КК України на 2 місяці арешту, звільненого 24 листопада 2008 р.,

засуджено за ч.1 ст. 186 КК України на 1 рік позбавлення волі; за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_4 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ст.ст. 71, 72 КК України ОСОБА_4 частково приєднано невідбуте покарання за вироком Первомайського міського суду від 21 квітня 2008 року і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_2, останнього разу судимого 24 липня 2008 року за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі, на підставі ст.ст. 75, 76 КК України звільненого від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком 1 рік,

засуджено:

за ст. 304 КК України на 1 рік позбавлення волі. На підставі ч.4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарання, призначеного за цим вироком, та невідбутого покарання за вироком Первомайського міського суду від 24 липня 2008 року визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік 2 місяці;

за ч.2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі. На підставі ст.ст. 71, 72 КК України до цього покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Первомайського міського суду від 24 липня 2008 року і визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

У апеляційному порядку вирок щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 не переглядався.

За вироком суду ОСОБА_5 визнаний винним у тому, що він достовірно знав, що ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3, є неповнолітнім, у період з початку січня 2008 року по 16 березня 2008 року, а також 4 травня 2008 року купував алкогольні напої і систематично втягував ОСОБА_6 у вживання цих напоїв. У цей період ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 у квартирі ОСОБА_5, розташованій по АДРЕСА_1, систематично вживав міцні алкогольні напої.

Крім того, ОСОБА_5 достовірно знав, що ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, є неповнолітнім та у період часу з початку липня 2008 року по 23 липня 2008 року купляв алкогольні напої і в стані алкогольного сп’яніння систематично втягував неповнолітнього ОСОБА_7 у вживання алкогольних напоїв. У цей період ОСОБА_7 разом з ОСОБА_5 в під’їзді одного з будинків і у дворі будинку по АДРЕСА_1 систематично вживав алкогольні напої.

ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що він 16 січня 2009 року, об 11 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, біля б.№25 по вул.Київській у м.Первомайську Луганської області відкрито викрав у ОСОБА_8 майно на загальну суму 715 грн. 50 коп.

27 лютого 2009 року ОСОБА_4 і ОСОБА_5, у стані алкогольного сп’яніння, в під’їзді АДРЕСА_2, за попередньою змовою, відкрито викрали у ОСОБА_9 майно на загальну суму 824 грн.70 коп.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винності та кваліфікацію дій засуджених ОСОБА_4 і ОСОБА_5, посилається на неправильне застосування кримінального закону при призначенні їм покараня. З цих підстав просить судові рішення щодо ОСОБА_4 і ОСОБА_5 скасувати, кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора Опанасюка О.В., який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Висновки про доведеність винності ОСОБА_4 і ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, за які вони засуджені, суд обгрунтував доказами, які зібрані в установленому кримінально-процесуальним законом порядку, належно досліджені, правильно оцінені судом, і з цих підстав вирок суду не оспорюється.

Доводи касаційного подання про неправильне застосування кримінального закону при призначенні покарання засудженому ОСОБА_5 є частково обгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5 був засуджений 24 липня 2008 року за ч.1 ст. 309 КК України на 1 рік обмеження волі з застосуванням ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком 1 рік. Злочин, передбачений ст. 304 КК України, за який його засуджено оскаржуваним вироком, він учинив у період з січня по 23 липня 2008 року, тобто до постановлення попереднього вироку, а злочин, передбачений ч.2 ст. 186 КК України – 27 лютого 2009 року, тобто після постановлення попереднього вироку і до повного відбуття покарання.

Відповідно до ч.4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, то покарання призначається за правилами, передбаченими в частинах першій – третій цієї статті. У випадку вчинення особою злочину після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання, згідно з вимогами ст. 71 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.

Як роз’яснив Верховний Суд України у ч.6 п.25 постанови Пленуму №7 від 24 жовтня 2003 року з наступними змінами "Про практику призначення судами кримінального покарання" (v0007700-03) , коли після постановлення вироку у справі буде встановлено, що засуджений винен ще в кількох злочинах, одні з яких вчинено до, а інші - після постановлення першого вироку, покарання за останнім за часом вироком призначається із застосуванням як ст.70, так і ст.71 КК: спочатку - за правилами ч.1 ст.70 КК за сукупністю злочинів, вчинених до постановлення першого вироку; після цього - за правилами ч.4 ст.70 КК; потім - за сукупністю злочинів, вчинених після постановлення першого вироку; і остаточно - за сукупністю вироків.

Суд правильно призначив покарання ОСОБА_5 за ст. 304 КК України, за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України та за ч.2 ст. 186 КК України. Однак, при призначенні остаточного покарання за сукупністю вироків припустився помилки і на підставі ст. 71 КК України застосував принцип часткового складання покарань, призначених йому лише за ч.2 ст. 186 КК України та попереднім вироком, без зазначення покарань, призначених ОСОБА_5 за ст. 304, ч.4 ст. 70 КК України.

Колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_5 у зв’язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні йому покарання, вважає можливим внести відповідні зміни у вирок та на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного оскаржуваним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 24 липня 2008 року.

Доводи касаційного подання прокурора про неправильне призначення ОСОБА_5 покарання на підставі ч.4 ст. 70 КК України та необхідність ухвалення рішення про самостійне виконання покарань, призначених йому за ст. 304 КК України та за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 15 вересня 2008 року, яким його звільнено від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, є необгрунтованими, оскільки на момент постановлення вироку щодо ОСОБА_5 були підстави для скасування звільнення від відбування покарання і призначення йому покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК України.

Необгрунтованими також є доводи касаційного подання прокурора щодо зарахування на підставі ст. 71 КК України ОСОБА_4 у строк відбування покарання 2 місяців арешту, які він відбув за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 15 вересня 2008 року. Як зазначено у ст. 71 КК України, суд до покарання, призначеного за новим вироком, може повністю або частково приєднати лише невідбуте покарання за попереднім вироком, зарахування у строк відбування покарання відбутого покарання за попереднім вироком цим законом не передбачено.

Керуючись ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Луганської області задовольнити частково.

Вирок Первомайського міського суду Луганської області від 22 червня 2009 року щодо ОСОБА_5 змінити.

Вважати засудженим ОСОБА_5 до призначених судом покарань за ст. 304 КК України, за сукупністю злочинів на підставі ч.4 ст. 70 КК України та за ч.2 ст. 186 КК України.

На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до покарання, призначеного цим вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Первомайського міського суду Луганської області від 24 липня 2008 року і визначити ОСОБА_5 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки 3 місяці.

Вирок щодо ОСОБА_4 залишити без зміни.