Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у відкритому судовому засіданні 21 травня 2009 року у м. Києві кримінальну справу за касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1 захисника ОСОБА_2. на вирок апеляційного суду Житомирської області від 3 лютого 2009 року.

Вироком Народицького районного суду Житомирської області від 4 грудня 2008 року

ОСОБА_1,

що народився ІНФОРМАЦІЯ_1,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.

На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_1. від відбування покарання з випробуванням на 3 роки та на нього покладено певні обов'язки.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1. на користь потерпілої ОСОБА_3. 6939,72 грн. матеріальної шкоди і 60 000 моральної шкоди.

Згідно вироку, 12 липня 2008 року близько 00 год. на 1+826 км. автодороги Народичі-Старий Дорогинь ОСОБА_1керував в стані алкогольного сп'яніння мотоциклом "Днепр-11"НОМЕР_1, на якому перевозив пасажирів без застебнутих мотошоломів, не вибрав безпечної швидкості з урахуванням дорожньої обстановки та не справився з керуванням, - порушив вимоги пунктів 2.3г., 2.9а., 12.1., 12.2., 12.3 ПДР України, та з'їхав з проїжджої частини автодороги в кювет, що спричинило смерть пасажира ОСОБА_4, який отримав тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, у вигляді відкритої черепно-мозкової травми.

На даний вирок була подана апеляція прокурора, який просив скасувати вирок щодо ОСОБА_1у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. На думку автора подання, районний суд призначив занадто м'яке покарання. Крім того, прокурор зазначив у апеляції, що районним судом не наведені мотиви щодо зменшення розміру відшкодування моральної шкоди.

Потерпіла ОСОБА_3. також просила скасувати вирок суду у зв'язку із занадто м'яким покаранням, призначеним ОСОБА_1.

Апеляційний суд задовольнив частково апеляції прокурора та потерпілої і 3 лютого 2009 року постановив новий вирок, яким вирок Народицького районного суду Житомирської області від 4 грудня 2008 року щодо ОСОБА_1. в частині призначеного покарання скасував та призначив ОСОБА_1. покарання за ч. 2 ст. 286 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 років з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційних скаргах засуджений ОСОБА_1та його захисник ОСОБА_2. порушують питання про зміну вироку, просять пом'якшити призначене покарання та застосувати ст. 69 КК України. На їх думку, суд недостатньо врахував всі пом'якшуючі обставини.

Заслухавши доповідача, засудженого ОСОБА_1і захисника ОСОБА_2., котрі підтримали касаційні скарги, потерпілу ОСОБА_3., котра просила вирок залишити без зміни, прокурора, який вважав, що вирок постановлено законно та обгрунтовано, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційні скарги задоволенню не підлягають з таких підстав.

Висновки судових інстанцій про доведеність вини ОСОБА_1у порушенні правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, що спричинило смерть ОСОБА_5. за викладених у вироку обставин, - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та правильність кваліфікації, підтверджується сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів та касаційних скаргах не оскаржуються.

Апеляційний суд обгрунтовано погодився з доводами апеляцій про незаконне застосування судом ст. 75 КК України з таких підстав.

Хоча засуджений повністю визнав свою вину та розкаявся у вчиненому тяжкому злочині, проте на порушення вимог ст. 65 КК України судом першої інстанції, з врахуванням всіх обставин справи та даних про особу ОСОБА_1, не було встановлено достатніх підстав для звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням.

Прокурор, потерпіла та її представник в судовому засіданні наполягали на реальному позбавленні волі засудженого.

На день розгляду справи у апеляційній інстанції ОСОБА_1не відшкодував потерпілій завдану злочином шкоду.

Тому апеляційний суд обгрунтовано визнав, що призначене ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст. 75 КК України, є явно несправедливим внаслідок м'якості.

З врахуванням тяжкості злочину, даних про особу ОСОБА_1, в тому числі додатково наданих захисником під час апеляційного розгляду справи, та обставин, що пом'якшують його покарання, - щирого розкаяння та наявності на утриманні хворої бабусі ОСОБА_6., ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, апеляційний суд призначив засудженому мінімальне покарання у межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України, але без застосування ст. 75 КК України, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Тому посилання у касаційних скаргах на те, що суд недостатньо врахував всі пом'якшуючі обставини, та не застосував ст. 69 КК України є необгрунтованими.

Керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів Верховного Суду України,

касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. і захисника ОСОБА_2. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 3 лютого 2009 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.