Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні у м. Києві 21 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, на ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2008 року щодо ОСОБА_1

Вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 31 січня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженця м. Харкова, раніше не судимого,

визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, і призначено йому за цим законом покарання із застосуванням ст. 69 КК України 3 роки 6 місяців позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Інституту загальної та невідкладної хірургії Академії медичних наук України 3932 грн. 39 коп. на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_2.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2. залишено без розгляду.

Прийнято рішення щодо речових доказів та судових витрат.

Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 3 вересня 2007 року близько 21 год. 40 хв., перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння біля буд. АДРЕСА_1, на ґрунті особистих неприязних стосунків, виниклих внаслідок сварки, яка відбулася перед цим під час слідування у маршрутному таксі сполученням "Харків-Лозовеньки" між ним, ОСОБА_2. та ОСОБА_3., які також перебували у нетверезому стані, умисно наніс потерпілому ОСОБА_2. удар гострою частиною розбитої ним з цією метою пляшки з-під пива в область живота, заподіявши останньому тяжкі тілесні ушкодження.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 10 квітня 2008 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, пом'якшено призначене йому за ч. 1 ст. 121 КК України із застосуванням ст. 69 цього Кодексу покарання до 2 років позбавлення волі. В решті вирок залишено без зміни.

У касаційному поданні та доповненні до нього прокурор ставить питання про скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та направлення справи на новий апеляційний розгляд з мотивів невідповідності призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Вважає, що при призначенні покарання ОСОБА_1. судом першої інстанції було в повній мірі враховано ті обставини, на які послався апеляційний суд у своїй ухвалі, і призначено покарання, необхідне й достатнє для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а з урахуванням змін, внесених до вироку щодо ОСОБА_1 апеляційним судом, який залишив поза увагою конкретні обставини даної справи та наслідки злочину, що настали, призначене йому покарання є несправедливим внаслідок м'якості.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та доповнення до нього, колегія суддів вважає, що в його задоволенні необхідно відмовити.

Обґрунтованість засудження та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КК України в касаційному поданні не оспорюються.

При призначенні покарання засудженому суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1. злочину, який є тяжким, дані про його особу, а саме те, що він раніше не судимий, має постійне місце проживання, за яким характеризується позитивно, та на момент вчинення злочину не працював.

Враховуючи щире каяття засудженого у вчиненому злочині та добровільне відшкодування ним завданої потерпілому шкоди, суд визнав за можливе застосувати ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_1. більш м'яке покарання, ніж передбачено законом, за яким його засуджено, у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців.

Розглядаючи дану справу в апеляційному порядку, апеляційний суд, крім того, взяв до уваги неправомірну поведінку щодо ОСОБА_1 самого потерпілого ОСОБА_2., яка передувала вчиненню першим злочину щодо нього, а також його позицію, відповідно до якої він просить суворо не карати засудженого, та визнав не в повній мірі врахованими судом першої інстанції щире каяття останнього та добровільне відшкодування ним завданої потерпілому шкоди, і за таких обставин визнав за можливе, як виняток, пом'якшити призначене ОСОБА_1. із застосуванням ст. 69 КК України покарання до 2 років позбавлення волі.

Зважаючи на конкретні обставини даної справи, знаряддя злочину, яким став предмет, що трапився засудженому на місці вчинення злочину, характер заподіяного потерпілому тілесного ушкодження, яким згідно з даними висновку судово-медичної експертизи є колото-різане поранення живота довжиною 1 см з пошкодженням брижі сигмоподібної кишки, що виникла внаслідок одноразової дії травмуючим предметом, та конкретні наслідки, що настали, колегія суддів вважає, що з урахуванням змін, внесених до вироку щодо ОСОБА_1 апеляційним судом, призначене засудженому покарання є необхідним і достатнім для його виправлення й попередження нових злочинів.

Таким чином, підстав для скасування ухвали апеляційного суду щодо ОСОБА_1 та для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційного подання прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 відмовити.