Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, касаційними скаргами засудженого ОСОБА_1., захисників – адвокатів ОСОБА_2., ОСОБА_3. на вирок апеляційного суду Житомирської області від 23 лютого 2010 року.

Вироком Богунського районного суду м. Житомира від 24 грудня 2009 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

не судимого,

за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі;

за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки позбавлення волі. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів призначено п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

не судимого,

за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження,

не судимого,

за ч. 2 ст. 307 КК України на п’ять років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком три роки.

Апеляційний суд Житомирської області скасував вирок Богунського районного суду м. Житомира в частині призначеного засудженим покарання та постановив свій вирок від 23 лютого 2010 року, яким призначив покарання:

ОСОБА_1. за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого, за ч. 2 ст. 309 КК України – два роки шість місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів остаточно призначив три роки позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

ОСОБА_4. за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України три роки обмеження волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

ОСОБА_5. за ч. 2 ст. 307 КК України із застосуванням ст. 69 КК України три роки обмеження волі з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Згідно з вироком районного суду ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. засуджені за вчинення злочинів при наступних обставинах.

ОСОБА_1. з метою незаконного придбання, перевезення, зберігання з метою збуту та збуту психотропних речовин, обіг яких обмежено – "метамфетаміну", вступив в попередню змову з невстановленою особою та ОСОБА_4., а останній – із ОСОБА_5.

18.06.2009 року ОСОБА_1 на прохання ОСОБА_4. в

м. Житомирі у дворі свого будинку АДРЕСА_1 у невстановленої особи придбав близько 1 гр. порошкоподібної речовини білого кольору, яка містить "метамфітамін", яку в цей же день передав ОСОБА_4 в кількості не менше 0,1486 гр. за 170 гривень. ОСОБА_4., отримавши вказану психотропну речовину, передав її ОСОБА_5. за 200 гривень. ОСОБА_5 відсипав частину психотропної речовини для себе в якості винагороди, а решту передав ОСОБА_6.

26 червня 2009 року на замовлення ОСОБА_4., ОСОБА_1 придбав у невстановленої особи 5 гр. психотропної речовини "метамфітамін", за яку сплатив 800 гривень, отриманих від ОСОБА_4.

Отримавши від ОСОБА_1. психотропну речовину, ОСОБА_4. в цей же день збув ОСОБА_5. не менше ніж 0,2638 гр. за 200 гривень, а решту заховав та зберігав з метою збуту у під'їзді свого будинку № 20 по

вул. Щорса в м. Житомирі.

ОСОБА_5, отримавши від Васютинського психотропну речовину, частину відсипав для себе, а решту повторно, незаконно збув

ОСОБА_7.

30 червня 2009 року ОСОБА_1 на отримані від ОСОБА_4.

3 400 гривень придбав у невстановленої особи 20 гр. психотропної речовини, яку передав ОСОБА_4

ОСОБА_4. в цей же день отриману психотропну речовину повторно збув Змієвському, який розділив її на три частини, одну з яких залишив в автомобілі ОСОБА_8., другу частину в кількості 4,7516 гр. збув ОСОБА_9.

Вечором цього ж дня працівники міліції затримали Змієвського, в якого вилучили 1,5691 гр. порошкоподібної речовини, яка містить в собі психотропну речовину "метамфітамін". Із автомобіля ОСОБА_8. вилучили 0,2823 гр. психотропної речовини та в квартирі АДРЕСА_2 за місцем проживання ОСОБА_1 вилучили 1,8791 гр. зазначеної речовини.

У касаційному поданні прокурор, не оспорюючи доведеність винуватості засуджених та правильності кваліфікації їх дій, просить вирок апеляційного суду скасувати із-за м'якості призначеного покарання, а справу направити на новий апеляційний розгляд. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом при призначенні покарання не в повній мірі враховано тяжкість вчинених злочинів, те, що злочинна група за короткий час вчинила кілька епізодів збуту психотропних речовин у великих розмірах, мала від цього користь та планувала в подальшому збувати психотропну речовину в значно більшій кількості.

Засуджений ОСОБА_1. у касаційній скарзі просить вирок апеляційного суду змінити, застосувати до нього ст. 75 КК України та виключити конфіскацію майна, враховуючи те, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, щиро кається у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, надає допомогу матері, яка є інвалідом.

Захисник ОСОБА_1. – адвокат ОСОБА_3 у касаційній скарзі, не оспорюючи доведеність винуватості і правильності кваліфікації дій засудженого, просить вирок апеляційного суду змінити, врахувати обставини, які пом’якшують покарання та звільнити ОСОБА_1. від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки і виключити конфіскацію майна та обставину, що ОСОБА_1 був ініціатором злочину.

Захисник засуджених ОСОБА_5. та ОСОБА_4. – адвокат ОСОБА_2 у касаційній скарзі просить вирок апеляційного суду змінити та призначити їм покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав касаційне подання та заперечував проти задоволення касаційних скарг, міркування захисників ОСОБА_2., ОСОБА_3. та засуджених ОСОБА_4., ОСОБА_5. про зміну вироку, з наведених у касаційних скаргах підстав, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання та касаційних скарг, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. у вчиненні зазначених злочинів, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Із показань засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_4. та ОСОБА_5. на досудовому слідстві та в судовому засіданні вбачається, що вони свою вину у вчинених злочинах визнали повністю та розповіли про обставини, при яких вони придбавали, зберігали та збували психотропні речовини, обіг яких обмежено.

Зазначені показання засуджених узгоджуються з іншими доказами, які викладені у вироку та який в частині доведеності вини та кваліфікації злочину не оспорюється.

При призначенні покарання, апеляційний суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу засуджених, їх позитивні характеристики, те, що злочин вчинили вперше, щире каяття, сприяння розкриттю злочинів та інші обставини, які пом’якшують покарання і які зазначені у касаційних скаргах.

Колегія суддів вважає, що призначене покарання є необхідне і достатнє для виправлення засуджених та попередження нових злочинів, тому клопотання засудженого ОСОБА_1. та адвокатів ОСОБА_3. і ОСОБА_2. про його пом’якшення, задоволенню не підлягають.

Що стосується доводів касаційного подання про м'якість призначеного засудженим покарання, то вони не підлягають задоволенню, оскільки всі обставини, на які посилається прокурор, судом враховані в повній мірі і підстав для зміни призначеного покарання, колегія суддів не вбачає.

Під час досудового слідства і розгляду справи в судовому засіданні порушень КПК України (1001-05) , які були б підставою для зміни або скасування цього вироку, не допущено.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора, касаційні скарги засудженого ОСОБА_1. та адвокатів ОСОБА_2., ОСОБА_3. залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Житомирської області від 23 лютого 2010 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_5 – без зміни.