Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 21 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції на постанову апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2009 року, якою кримінальна справа за обвинуваченням:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

не судимої,

за п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 194 КК України повернута прокурору Донецької області на додаткове розслідування.

Органами досудового слідства ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вона 19 травня 2008 року приблизно в 10 годин 30 хвилин з метою розбійного нападу, умисного вбивства ОСОБА_2 та заволодіння її майном, прибула в квартиру АДРЕСА_1 разом із ОСОБА_3, яка не знала про намір ОСОБА_1

Проникнувши обманним шляхом в зазначену квартиру,

ОСОБА_1, з метою позбавлення життя ОСОБА_2 накинула останній на шию мотузку, повалила її на підлогу та стала душити, а потім поклала на обличчя подушку і ножем перерізала горло.

Після вчиненого ОСОБА_1 заволоділа грошима потерпілої на загальну суму 25 318 гривень 61 копійок та з метою приховати вчинений злочин та знищити майно, облила труп потерпілої і речі в квартирі пальною рідиною, яку принесла із собою, та підпалила її. У результаті підпалу знищила майно ОСОБА_4 на загальну суму 17 425 гривень та пошкодила майно ОСОБА_5 на суму 59 350 гривень.

Направляючи справу на додаткове розслідування з мотивів істотних порушень вимог КПК України (1001-05) , без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, суд зазначив, що органами досудового слідства ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення в умисному знищенні та пошкодженні чужого майна шляхом підпалу у великих розмірах. При цьому в постанові про притягнення як обвинуваченого та обвинувальному висновку перелік знищеного і пошкодженого майна указаний тільки на підставі показань потерпілих без проведення експертиз і встановлення вартості зазначеного майна, а відповідно до ст. 64 КПК України розмір шкоди завданої злочином підлягає доказуванню.

Крім того, суд зазначив, що при попередньому розгляді цієї справи апеляційним судом 17 листопада 2008 року і направленні її на додаткове розслідування, органам досудового слідства були дані вказівки провести відповідні експертизи для встановлення розміру заподіяної шкоди, проте вони не були виконані.

У касаційному поданні прокурор просить постанову апеляційного суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки на досудовому слідстві встановлено перелік та вартість знищеного і пошкодженого майна потерпілих, всі слідчі дії проведені у відповідності з вимогами КПК України (1001-05) , права обвинуваченої й потерпілих не порушені, а при необхідності проведення судових експертиз, суд, відповідно до вимог

ст. 315-1 КПК України мав можливість доручити органу, який проводив розслідування, виконати певні слідчі дії.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 246 КПК України суддя при попередньому розгляді кримінальної справи вправі з власної ініціативи повернути її на додаткове розслідування лише у випадках, коли під час порушення справи, провадження дізнання або додаткового слідства були допущені такі порушення вимог КПК (1001-05) , без усунення яких вона не може бути призначена до судового розгляду.

У постанові про направлення справи на додаткове розслідування суд не зазначив в чому саме полягає порушення вимог КПК (1001-05) , наскільки істотним воно було і до обмеження яких прав та інтересів учасників процесу воно призвело.

Істотним порушенням кримінально-процесуального закону при проведенні досудового слідства суд визнав те, що в обвинувальному висновку не приведено доказів на підтвердження кількості пошкодженого та знищеного майна і його вартості.

При цьому суд посилається на ст. 64 КПК України, що характер і розмір шкоди, завданої злочином, підлягають доказуванню, чого досудовим слідством не зроблено.

Проте, відповідно до ст. 368 КПК України, коли не були витребувані і досліджені докази для підтвердження чи спростування обставин, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, свідчить про неповноту досудового слідства, а не про істотні порушення вимог КПК України (1001-05) . без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Оскільки наведений у ст. 246 КПК України перелік підстав для повернення справи на додаткове розслідування зі стадії попереднього розгляду є вичерпним і суд не вправі повернути її на додаткове розслідування з цієї стадії з інших мотивів, постанова апеляційного суду підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.

Керуючись ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити частково.

Постанову апеляційного суду Донецької області від 9 лютого 2009 року якою кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_1 повернута на додаткове розслідування, скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд зі стадії попереднього розгляду.