Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року справу за касаційними скаргами засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2008 року,

вироком апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2008 року засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, громадянина України,

уродженця та мешканця м. Ізмаїла Одеської області, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

· 31.01.1997 року за ч.3 ст. 140, ч. 2 ст. 140 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі,

· 29.08.2000 року за ч. 3 ст. 140 КК України 1960 року на 3 роки позбавлення волі умовно з іспитовим строком 2 роки,

· 25.01.2001 року за ч. 2 ст. 206, ч.3 ст. 42 КК України 1960 року на 3 роки і 6 місяців позбавлення волі,

· 07.09.2005 року за ч. 3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, -

- за ч.2 п.п. 6,12 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за ч.4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

- за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі,

- за ч.2 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна;

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, громадянина України, уродженця та мешканця м. Ізмаїла Одеської області, не одруженого, не працюючого, раніше судимого:

· 18.11.1999 року за ч.2 ст. 140, ч. 3 ст. 140, ч.2 ст. 141 КК України 1960 року на 3 роки 6 місяців позбавлення волі,

· 09.12.2003 року за ч.3 ст. 185, ст. 15 і ч. 3 ст. 185, ст. 15 і ч.4 ст. 185, ст. 71 КК України на 4 роки і 6 місяців позбавлення волі, звільненого 13.12.2006 року за відбуттям покарання, -

· за ч. 2 п.п. 6, 12 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

· за ч.4 ст. 187 КК України на 12 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна,

· за ч.3 ст. 185 КК України на 4 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_2 визначено остаточне покарання - 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна. Постановлено строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 5 вересня 2007 року.

Постановлено стягнути:

· з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 - 1000 грн., ОСОБА_5 - 2000 грн., ОСОБА_6 - 3170 грн., ОСОБА_7 - 2806 грн., ОСОБА_8 - 1280 грн.,

· з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 - 2578 грн., ОСОБА_10 - 1100 грн., ОСОБА_11 - 3200 грн., ОСОБА_12 - 883 грн., ОСОБА_13 - 1080 грн.

Цивільний позов ОСОБА_14 залишено без розгляду.

Постановлено стягнути із засуджених судові витрати в дольовому порядку.

За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні злочинів за таких обставин.

26 січня 2006 року близько 14 год. ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник в кабінет № 502 приміщення міськрайвиконкому по АДРЕСА_1, звідки таємно викрав майно ОСОБА_9 на суму 1736 грн.

У ніч на 13 квітня 2007 року ОСОБА_1, перебуваючи в приміщенні диско-бару "Гелексі" по АДРЕСА_2 таємно викрав з сумочки ОСОБА_10 належне їй майно на суму 1100 грн.

07 червня 2007 року близько 15 год. ОСОБА_1, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_3, ножицями відкрив дверці автомобіля ВАЗ-2101, звідки таємно викрав майно ОСОБА_11 на суму 3200 грн.

03 серпня 2006 року в період з 9 до 15 год. ОСОБА_1 шляхом вільного доступу проник у кімнату АДРЕСА_4, звідки таємно викрав майно ОСОБА_13 на суму 1080 грн.

20 серпня 2006 року близько 23 год. ОСОБА_1 шляхом зриву сітки з вікна квартири АДРЕСА_5 проник до зазначеної квартири, звідки таємно викрав майно ОСОБА_12 на суму 883 грн.

У ніч на 10 лютого 2007 року ОСОБА_2, знаючи про місце знаходження ключа від будинку ОСОБА_4, дістав його та з його використанням проник до будинку АДРЕСА_6, звідки таємно викрав майно потерпілої на суму 1000 грн.

11 лютого 2007 року в період з 16 год. 50 хв. до 19 год. ОСОБА_2 металевою арматурою зламав вхідні двері до будинку АДРЕСА_7, проник до нього, звідки таємно викрав майно ОСОБА_5 на суму 2000 грн.

17 лютого 2007 року (точний час встановити не виявилося можливим) ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом демонтажу скла вхідної двері проник до будинку АДРЕСА_8, звідки таємно викрав майно ОСОБА_7 на суму 2806 грн.

02 квітня 2007 року (точний час встановити не виявилося можливим) ОСОБА_2 шляхом підбору ключа проник до будинку АДРЕСА_9, звідки таємно викрав майно ОСОБА_6 на суму 3170 грн.

05 квітня 2007 року в період з 9 год. 40 хв. до 19 год. 10 хв. ОСОБА_2, будучи в стані алкогольного сп'яніння, шляхом зламу навісного замку дверей проник до будинку АДРЕСА_10, звідки таємно викрав майно ОСОБА_8 на суму 1280 грн.

25 липня 2007 року близько 23 год. ОСОБА_2 і ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, озброївшись металевим цвяходером, діючи спільно й узгоджено за попередньою змовою групою осіб з метою заволодіння майном ОСОБА_15 шляхом розбійного нападу на неї і її вбивства, проникли на подвір'я її будинку АДРЕСА_11, де ОСОБА_2 зламав вхідні двері будинку, і вони проникли до нього. Знайшовши в одній з кімнат ОСОБА_15, яка спала, вони, застосовуючи насильство, небезпечне для її життя і здоров'я, напали на ОСОБА_15 ОСОБА_1 завдав їй численні удари кулаками в груди й живіт, від чого вона впала на підлогу, а потім ОСОБА_2 і ОСОБА_1, діючи спільно з метою вбивства, надавили на обличчя ОСОБА_15 подушкою, перекривши їй дихання, після чого ОСОБА_1 утримував на голові потерпілої подушку, а ОСОБА_2 металевим цвяходером завдав потерпілій удару по голові. Упевнившись, що ОСОБА_15 не подає ознак життя, вони обшукали її будинок та заволоділи знайденими грошима ОСОБА_15 в сумі 60 грн., з якими з місця злочину втекли.

Діями ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було заподіяно ОСОБА_15 тілесні ушкодження у виді множинних крововиливів, синців (не менше 40), вдавленого перелому кісток зводу черепу з пошкодженням тканин головного мозку, закритих переломів тіла грудини та ребер справа та зліва з розривом лівої легені, плеври, тонкого кишечнику. Пошкодження мозкового черепу, грудної клітки та органів черевної порожнини віднесені до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя в момент спричинення, і смерть ОСОБА_15 настала від сукупності цих тяжких тілесних ушкоджень.

У касаційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_3 просить вирок апеляційного суду Одеської області змінити: скасувати вирок в частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 і ч. 3 ст. 185 КК України і справу в цій частині повернути прокурору на додаткове розслідування, та перекваліфікувати дії ОСОБА_1 з ч. 2 п.п. 6, 12 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України, пом'якшивши призначене покарання. Посилається на те, що ОСОБА_1 крадіжок чужого майна не вчиняв, а обмовив себе у їх вчиненні під впливом незаконних методів слідства, яке за наявності у ОСОБА_1 захисника з 26.07.2007 року проводилось по крадіжкам без участі захисника, чим було порушено право ОСОБА_1 на захист. Вказує й на те, що ОСОБА_1 не мав наміру вбивати ОСОБА_15, не вступав для цього в попередню змову із ОСОБА_2, не завдавав ОСОБА_15 смертельних ударів і залишив її в будинку живою.

Також захисник вважає, що суд призначив ОСОБА_1 надмірно суворе покарання.

Засуджений ОСОБА_1 у касаційній скарзі висловлює аналогічні прохання й доводи.

У касаційній скарзі та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_2 просить вирок апеляційного суду щодо нього змінити, закривши справу за ч. 3 ст. 185 КК України і перекваліфікувавши його дії з ч. 2 п.п. 6, 12 ст. 115 КК України на ч. 2 ст. 121 КК України. Вказує на те, що обмовив себе у вчиненні крадіжок чужого майна під впливом незаконних методів слідства. Зазначає, що не бажав смерті ОСОБА_15, у змові на її вбивство з ОСОБА_1 не перебував, тілесних ушкоджень, які б потягли її смерть, їй не заподіював. Окрім того, вважає, що йому призначено судом надмірно суворе покарання та неправильно визначена дата, з якою відраховується строк відбування ним покарання, - 05.09.2007 року, хоча його було затримано і поміщено в ІТУ 05.08.2007 року. З огляду на це, просить також уточнити дату початку строку відбування ним покарання.

Заслухавши доповідь судді, прохання ОСОБА_1 про розгляд справи у відсутності його захисника ОСОБА_3, пояснення ОСОБА_1 на підтримання поданих ним і захисником касаційних скарг, думку прокурора, який просив касаційні скарги ОСОБА_1 та його захисника залишити без задоволення, а касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково - в частині уточнення дати початку строку відбування ним покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів вважає, що вони підлягають задоволенню частково з таких підстав.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні з корисливих мотивів за попередньою змовою групою осіб умисного вбивства ОСОБА_15 під час розбійного нападу на неї відповідає фактичним обставинам справи, ґрунтується на доказах, ретельно перевірених у судовому засіданні, належно оцінених судом і детально наведених у вироку.

Зокрема, як видно з протоколу огляду місця події від 26.07.2007 року, в будинку АДРЕСА_11 було виявлено труп ОСОБА_15, 1941 року народження, який з ознаками насильницької смерті знаходився на підлозі біля ліжка серед подушок, а в будинку - сліди обшуку, що призвело до порушення обстановки, та сліди зламу вхідної двері.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз у загиблої ОСОБА_15 виявлено вдавлений прямий дірчатий перелом зводу черепа з пошкодженням мозку, який міг утворитися від дії зі значною силою тупого твердого предмету, яким міг бути цвяходер, та численні тілесні ушкодження голови, тіла з множинними переломами грудини, ребер та пошкодженням внутрішніх органів, які могли утворитися від ударів кулаками, ногами у взутті та від здавлювання грудної клітки спереду в момент, коли потерпіла лежала на спині. ЇЇ смерть настала приблизно о 23 год. 25.07.2007 року від сукупності тяжких тілесних ушкоджень в області голови, грудної клітки і живота.

На досудовому слідстві і в суді як ОСОБА_1, так і ОСОБА_2, визнаючи свою вину частково, покладали відповідальність за вбивство ОСОБА_15 один на одного, але при цьому в своїх явках з повинною, при дачі з участю захисників показань як підозрювані, обвинувачені, при очній ставці та при відтвореннях обстановки та обставин події послідовно вказували, що на пропозицію ОСОБА_2, який, продаючи ОСОБА_15 табуретки, бачив у неї гроші, вирішили вночі 25.07.2007 року проникнути до її будинку з метою викрадення грошей, для чого взяли цвяходер, зламали ним вхідні двері, проникли в будинок, де, як їм було відомо, знаходилась ОСОБА_15, знайшли її сплячою та застосували до неї насильство. Зокрема, вказували, що ОСОБА_1 за проханням ОСОБА_2 утримував подушку на обличчі ОСОБА_15, бив її кулаками по голові й тілу, а ОСОБА_2 - в цей час завдавав їй ударів цвяходером по голові; також вони обшукували будинок, знайшли там 60 грн., які привласнили, а потім витратили на купівлю спиртного.

Ці показання про мотиви і знаряддя злочину, механізм завдання тілесних ушкоджень ОСОБА_15 і роль кожного із них у цьому підтверджені іншими доказами, а тому суд обґрунтовано поклав їх в основу вироку.

Зокрема, показаннями потерпілої ОСОБА_14, свідків ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 підтверджено, що ОСОБА_15 замовляла табуретки, які були виготовлені, 25.07.2007 року продані їй ОСОБА_18 з участю ОСОБА_2, а в подальшому виявлені в її будинку і забрані ОСОБА_14, яка видала їх працівникам міліції.

Свідок ОСОБА_18 також підтверджував, що ОСОБА_2 25.07.2007 року пропонував йому проникнути до будинку ОСОБА_15 і викрасти у неї гроші, на що він не погодився, а в подальшому ОСОБА_2 пішов з ОСОБА_1 та, повернувшись вночі, повідомляв, що вони щось разом натворили, отримавши якихось 30 грн.

Згідно з даними протоколу огляду місця події, огляду будинку за місцем проживання ОСОБА_2, показань свідка ОСОБА_19, висновків криміналістичних експертиз і судово - трасологічних експертиз видно, що виявлені на місці злочину в будинку ОСОБА_15 сліди взуття залишені кросівками ОСОБА_2, а травма голови з переломом кісток черепу ОСОБА_15 могла виникнути від дії знайденого за місцем проживання ОСОБА_2 цвяходера.

Як видно з тексту записок ОСОБА_1, вилучених в СІЗО, він в них схиляв ОСОБА_2 дати показання про те, що на час залишення ними будинку ОСОБА_15 була ще живою, що, на його думку, дасть можливість кваліфікації їх дій за ч. 2 ст. 121 КК України.

Написання ним цих записок ОСОБА_1 визнав, у тому числі і в суді касаційної інстанції.

Усім зазначеним доказам щодо знаряддя злочину, характеру, мотиву, послідовності і узгодженості дій ОСОБА_1 і ОСОБА_2, обстановки в момент події злочину, характеру і локалізації виявлених у ОСОБА_15 тілесних ушкоджень, причин її смерті суд дав належну оцінку і дійшов обґрунтованого висновку, що дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були заздалегідь обумовлені та спрямовані на здійснення розбійного нападу на ОСОБА_15 із заподіянням їй тяжких тілесних ушкоджень та на її вбивство з корисливих мотивів; при цьому кожний з них виконав ту частину дій, які група вважала необхідними для реалізації спільного умислу на вбивство.

За таких обставин є безпідставними доводи касаційних скарг про те, що у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не було умислу та попередньої змови на розбійний напад та вбивство із користі ОСОБА_15, а їх дії утворюють лише склад злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Ураховуючи викладене, суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо ОСОБА_15 за ч. 2 п.п. 6, 12 ст. 115 КК України і ч. 4 ст. 187 КК України.

Підстав для перекваліфікації цих дій на ч. 2 ст. 121 КК України немає.

Також суд обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_2 у вчиненні з проникненням до житла крадіжок майна ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_8, оскільки в цій частині обвинувачення ОСОБА_2 підтверджено показаннями потерпілих щодо часу, обставин викрадення у них майна, його кількості і вартості; даними протоколів огляду місця подій, документами щодо вартості викраденого, а також явками з повинною ОСОБА_2, його послідовними неодноразовими показаннями на досудовому слідстві при допитах як підозрюваного, обвинуваченого, у тому числі з участю захисника, та при відтворенні обстановки і обставин події по кожній з крадіжок, де він в деталях повідомляв обставини вчинення ним крадіжок, вказуючи такі деталі, які йому не могли бути відомими, якби він безпосередньо не брав участь у цих крадіжках.

Добровільність дачі ОСОБА_2 показань при відтворенні обстановки та обставин події підтверджена показаннями допитаних судом свідків ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23 - понятих, які брали участь у цих слідчих діях.

Твердження ОСОБА_2 в суді про те, що визнавальні показання про вчинення ним крадіжок він давав під впливом недозволених методів слідства, суд ретельно перевірив шляхом допиту слідчого, зазначених вище свідків - понятих, а також шляхом дослідження матеріалів перевірки, проведеної прокуратурою за дорученням суду, наданим в порядку ст. 315-1 КПК України, а саме: пояснень працівників міліції, ІТУ, СІЗО, їх письмових повідомлень, даних медичної документації ОСОБА_2 та виписок з журналів щодо часу, місця, обставин написання ним явок з повинною і кому саме, з яких видно, що показання ОСОБА_2 про застосування до нього недозволених методів підтвердження не знайшли.

З огляду на це, постановою прокурора від 28.02.2008 року з наведенням відповідних мотивів свого рішення було обґрунтовано відмовлено в порушенні кримінальної справи за заявою ОСОБА_2 про застосування щодо нього таких методів.

Таким чином, по справі спростовано твердження ОСОБА_2, що справа щодо нього сфальсифікована, оскільки він крадіжок не вчиняв, обмовив себе у їх вчиненні під впливом недозволених методів дізнання та слідства.

Давши належну оцінку всім зазначеним вище доказам у сукупності та доводам ОСОБА_2, висунутим на свій захист, суд дійшов вірного висновку про доведеність винуватості ОСОБА_2 у вчиненні крадіжок та правильно кваліфікував його дії за ч. 3 ст. 185 КК України.

Підстав для скасування вироку щодо ОСОБА_2 і закриття справи в цій частині, як про це порушується питання в касаційній скарзі засудженого ОСОБА_2, колегія суддів не вбачає.

Покарання ОСОБА_2 за вчинені злочини, передбачені ч. 4 ст. 187, ч. 2 п.п. 6, 12 ст. 115, ч. 3 ст. 185 КК України, і за сукупністю цих злочинів призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня їх тяжкості, негативних даних про особу ОСОБА_2, його активної ролі у злочинах, обтяжуючої його покарання обставини.

Підстав вважати призначене ОСОБА_2 покарання надмірно суворим немає, а тому касаційна скарга в частині прохання про зміну вироку з пом'якшенням ОСОБА_2 покарання задоволенню не підлягає.

Разом з тим, колегія суддів вважає необхідним вирок щодо ОСОБА_2 змінити, уточнивши дату початку строку відбування ним покарання, оскільки з наявних у справі документів (т.3 а.с. 114-116, 118, 140-141, 143) видно, що ОСОБА_2 було затримано 05 серпня 2007 року, а не 05 вересня 2007 року, як помилково зазначено у вироку суду.

Також колегія суддів вважає необхідним вирок щодо ОСОБА_1 в частині його обвинувачення за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України у вчиненні крадіжок майна ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 - скасувати, а справу в цій частині направити на нове розслідування з таких підстав.

Як убачається з матеріалів справи, органи досудового слідства і суд допустили суперечності при визначенні часу вчинення крадіжок чужого майна, в яких обвинувачувався і за які засуджено ОСОБА_1, чим допустили істотні порушення кримінально-процесуального закону.

Так, із заяв ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13, ОСОБА_12 про крадіжки у них майна видно, що всі ці злочини учинено в 2006 році (т. 1 а.с. 2, 49, 86, 108, 168).

Пред'являючи ОСОБА_1 обвинувачення у вчиненні цих крадіжок, органи досудового слідства в постанові про пред'явлення обвинувачення зазначили, що крадіжки майна ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_13 та ОСОБА_11 було учинено ОСОБА_1 у 2007 році, а крадіжка майна ОСОБА_12 - у 2006 році (т. 4 а.с. 203-209). Такі ж дати зазначені і в обвинувальному висновку (т.5).

Суд, визнаючи ОСОБА_1 винуватим у вчиненні крадіжок майна зазначених вище громадян, вказав, що крадіжки майна ОСОБА_10 і ОСОБА_11 було вчинено в 2007 році, а ОСОБА_9, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 - в 2006 році, тобто зазначив дати, які суперечать пред'явленому ОСОБА_1 обвинуваченню.

За наведених обставин вирок щодо ОСОБА_1 в цій частині і відповідно в частині вирішення цивільних позовів зазначених потерпілих не може бути визнаний законним та обґрунтованим, а тому він підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині на нове розслідування.

При новому розслідуванні справи органам досудового слідства належить усунути зазначені вище суперечності, перевірити доводи касаційних скарг ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3, вирішивши в установленому законом порядку їх клопотання, та при доведеності причетності ОСОБА_1 до крадіжок пред'явити йому конкретне обвинувачення, яке б відповідало вимогам ст. 132 КПК України.

З огляду на викладене, касаційні скарги ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_3 підлягають частковому задоволенню.

При призначенні ОСОБА_1 покарання за злочини, передбачені ч. 4 ст. 187, ч. 2 п.п. 6, 12 ст. 115 КК України, і за сукупністю цих злочинів на підставі ст. 70 КК України, суд дотримався вимог закону та, з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, негативних даних про особу ОСОБА_1, обтяжуючої його покарання обставини, призначив йому покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для пом'якшення призначеного покарання, в тому числі з огляду на скасування вироку в частині засудження ОСОБА_1 за ч.2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, колегія суддів не вбачає, а тому в цій частині касаційні скарги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційні скарги засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2 та захисника ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Одеської області від 26 березня 2008 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - змінити.

Вирок у частині засудження ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185 КК України, а також вирішення цивільних позовів потерпілих ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_13 та ОСОБА_12 скасувати, а справу в цій частині виділити в окреме провадження і направити на нове розслідування прокурору Одеської області.

Вважати ОСОБА_1 засудженим на підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 4 ст. 187, ч.2 п.п. 6, 12 ст. 115 КК України, до покарання у виді позбавлення волі на строк 15 років з конфіскацією всього належного йому майна.

Уточнити дату, з якої ОСОБА_2 належить відбувати покарання, рахуючи її з 05 серпня 2007 року, а не з 05 вересня 2007 року.

У решті вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни.