Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні у м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року,

зазначеним вироком

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця та жителя м. Херсона, раніше неодноразово судимого, останнього разу - 02.03.2001 р. за ч.1 ст. 81, ч.1 ст. 89 КК України (1960 р.) до позбавлення волі строком на 5 років, -

засуджено за ч. 2 ст. 186 КК України до позбавлення волі строком на 6 років.

Постановлено стягнути із засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілого - громадянина Туреччини ОСОБА_2 10604,59 грн. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

За вироком суду ОСОБА_1 засуджено за те, що він 4 лютого 2006 року, близько 3-ї години в барі "Смак" на площі Привокзальній у м. Херсоні, за попередньою змовою з особою, матеріали щодо якої виділені в окреме провадження, застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого - громадянина Туреччини ОСОБА_2, відкрито викрав у нього майно на загальну суму 10604,59 грн.

Ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року зазначений вирок залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 посилається на однобічність і неповноту досудового та судового слідства, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та стверджує, що матеріали кримінальної справи щодо нього сфальсифіковано. Крім того, зазначає, що розмір суми цивільного позову належним чином не підтверджено та не обґрунтовано. За цих підстав просить про скасування постановлених щодо нього судових рішень та закриття справи у зв'язку з недоведеністю його вини у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скаржника, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до положень, передбачених ч.1 ст. 398 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій, крім постановлених апеляційним судом як судом першої інстанції, є істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального закону і невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, а тому при розгляді касаційної скарги слід виходити із фактичних обставин, встановлених судом першої інстанції, та перевірених у апеляційному порядку.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину за викладених у вироку обставин зроблено на підставі сукупності досліджених судом та наведених у мотивувальній частині вироку доказів, та підтверджується, зокрема: показаннями потерпілого ОСОБА_2 про обставин скоєння ОСОБА_1 злочину щодо нього; показаннями свідків ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3, які дали аналогічні з потерпілим показання щодо участі ОСОБА_1 у інкримінованому йому злочині; даними протоколу пред'явлення особи для впізнання, згідно з яким потерпілий впізнав ОСОБА_1 як особу, яка вчинила щодо нього насильницькі дії та викрала належне йому майно; даними протоколу очної ставки ОСОБА_1 з потерпілим, та іншими доказами, яким у вироку дано належну оцінку.

За таких обставин дії засудженого ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.2 ст. 186 КК України.

Призначене засудженому покарання відповідає вимогам ст.ст. 50, 65 КК України. При його обранні суд врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого ним злочину, дані про особу засудженого, а також обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Визначений судом розмір матеріальної шкоди є обґрунтованим, оскільки підтверджується довідкою Національного банку України про офіційний курс української гривні до долару США та турецької ліри.

Істотних порушень кримінально-процесуального закону, які б вплинули на законність і обґрунтованість постановлених у справі судових рішень, не встановлено.

З приводу посилань засудженого на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та на однобічність і неповноту досудового і судового слідства, то їх перевірка до компетенції касаційного суду не відноситься.

За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлені щодо ОСОБА_1 судові рішення відповідають вимогам закону, а тому касаційна скарга є необґрунтованою і такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів, -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 на вирок Суворовського районного суду м. Херсона від 29 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 24 квітня 2007 року, постановлених щодо нього, залишити без задоволення.