Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 червня 2010 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Донецької області, на вирок Волноваського районного суду Донецької області від 5 червня 2009 року, яким засуджено:

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1,

такого, що не має судимості згідно

зі ст. 89 КК України,

за ч. 2 ст. 309 КК України на два роки три місяці позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік та покладено обов’язки, передбачені п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

В апеляційній інстанції справа не розглядалася.

Вироком суду ОСОБА_1. визнано винним і засуджено за те, що він 2 червня 2008 року за попередньою змовою із ОСОБА_2. (засудженим вироком від 25.09.2008 року) прибули до с. Іванівки Волноваського району Донецької області, де зірвали рослини дикорослого маку та стали перевозити його до м. Волновахи, однак на вул. Артема

с. Іванівка були затримані мешканцем цього села ОСОБА_3., але

ОСОБА_1., викинувши сумку з маком, зник. У той же день працівники міліції виявили та вилучили на зазначеному місці особливо небезпечний наркотичний засіб – макову солому, вагою 7 900 гр.

У касаційному поданні прокурор ставить питання про скасування вироку суду та направлення справи на новий судовий розгляд у зв’язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого. Висновок суду про те, що виправлення ОСОБА_1. можливе без реального відбування покарання вважає необґрунтованим, оскільки при цьому судом не врахована особа засудженого, який вину визнав частково, не працював, протягом тривалого часу зловживає наркотичними засобами. Вказує на безпідставність посилання суду на те, що ОСОБА_1. має на утриманні неповнолітню дитину, яка з ним не проживає.

Заслухавши доповідача, думку прокурора на підтримку касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Цих вимог закону районний суд не дотримав.

Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1. від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України, суд належним чином не мотивував, які саме дані про особу засудженого та інші обставини справи дають підстави для висновку про можливість виправлення його без відбування покарання.

Як убачається з матеріалів справи ОСОБА_1. суспільно-корисною працею не займався, в минулому засуджувався за злочин у сфері незаконного обігу наркотичних засобів, судимість за який хоча й не має правового значення, проте характеризує його як особу, засуджений перебуває на обліку у Волноваському наркологічному диспансері з приводу вживання канабіоїдів.

Також слід вказати на відсутність у вироку переконливих мотивів, з огляду на які суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1. та попередження нових злочинів при обранні йому міри покарання, яке не належить відбувати реально.

Поза увагою суду лишилось суб’єктивне ставлення винного до скоєного, зокрема, те, що він з місця вчинення злочину зник та протягом дев'яти місяців ухилявся від слідства.

Ураховуючи наведене, вирок районного суду через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого підлягає скасуванню, а справа – направленню на новий судовий розгляд.

При новому судовому розгляді належить перевірити всі матеріали справи, дати їм належну оцінку і в разі доведеності вини ОСОБА_1. у вчиненні інкримінованого злочину, призначене покарання із застосуванням ст. 75КК України слід вважати м’яким.

Керуючись ст.ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання прокурора задовольнити.

Вирок Волноваського районного суду Донецької області від 5 червня 2009 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд.