Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2008 року,

вироком Брянківського міського суду Луганської області від 1 серпня 2008 року

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1

уродженця та мешканця м. Брянки,

раніше не судимого,

засуджено за ч. 1 ст. 286 КК України до покарання у виді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п. 2, 3 ст. 76 КК України.

Постановлено про стягнення з ОСОБА_1 на користь: ОСОБА_2 моральної шкоди - 4000 грн., судові витрати - 400 грн.; приватного багатопрофільного підприємства "Росія-Авіатур" матеріальної шкоди - 3416,46 грн. судових витрат - 300 грн.; ОСОБА_3 моральної шкоди - 1000 грн.; Брянківського Територіального медичного об'єднання - 2198,59 грн.

ОСОБА_1 засуджено за те, що він 13 вересня 2007 року приблизно о 12-ій годині 40 хвилин, будучи у стані алкогольного сп'яніння, керував автомобілем ВАЗ-21013 та рухався по автодорозі Красноармійськ- Артемівськ-Михайлівка в м. Брянку. На порушення вимог п.п. 10.1, 14.2(в), 14.6(а) Правил дорожнього руху України, під час обгону, не переконався у безпечності маневру, виїхав на смугу зустрічного руху, де допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ-21099 під керуванням ОСОБА_2, а також автомобілем ВАЗ-2107, що належав приватному багатопрофільному підприємству "Росія-Авіатур", під керуванням ОСОБА_3 У результаті даної дорожньо-транспортної пригоди потерпілому ОСОБА_2 було спричинено середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку, апеляційний суд Луганської області 28 листопада 2008 року за апеляціями прокурора та потерпілого ОСОБА_2 скасував вирок Брянківського міського суду Луганської області від 1 серпня 2008 року у частині призначення покарання і постановив свій вирок, яким визначив Львову Д.Ю. за ч. 1 ст. 286 КК України покарання у виді обмеження волі строком на 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить вирок щодо нього скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що призначене йому апеляційним судом покарання не відповідає тяжкості вчиненого ним злочину та його особі. Також стверджує, що суд неправильно вирішив цивільний позов.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про часткове задоволення касаційної скарги, скасування вироку у частині цивільного позову з направленням справи на новий судовий розгляд у порядку цивільного судочинства, а також виключення з мотивувальної частини вироку вказівки суду про вчинення дорожньо-транспортної пригоди щодо ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Доведеність винності засудженого та правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі не оспорюється.

Порушень норм кримінально-процесуального закону, які б тягли скасування постановленого щодо ОСОБА_1 судового рішення, не встановлено.

Посилання засудженого на суворість призначеного йому апеляційним судом покарання є необґрунтованими.

Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначено з урахуванням тяжкості вчиненого злочину, особи винного, який вчинив злочин у стані алкогольного сп'яніння, посередньо характеризується за місцем проживання, завдану злочином шкоду не відшкодував.

З урахуванням того, що пом'якшуючих відповідальність обставин не встановлено, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 лише у разі поміщення його в кримінально-виконавчу установу відкритого типу без ізоляції від суспільства.

Підстав до звільнення засудженого від відбування покарання колегія суддів не вбачає, оскільки призначене покарання є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинених ним нових злочинів.

Зважаючи на те, що ухвалою апеляційного суду Луганської області від 2 лютого 2009 року у порядку ст.ст. 409, 411 КПК України вирок суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_2 27805 грн. не підлягає виконанню, тому колегія суддів вважає твердження засудженого щодо неправильності вирішення судом цивільного позову непереконливими.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 395- 396 КПК України, колегія суддів -

касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок апеляційного суду Луганської області від 28 листопада 2008 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.