Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Федченка О.С.,

суддів

Таран Т.С. та Пекного С.Д.,

за участю прокурора

Саленка І.В.,

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_1

За вироком Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 жовтня 2008 року

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянин України, судимий: 12.10.2007 р. за ч.1 ст.

186 КК України

до

штрафу в розмірі 1 020 грн,

засуджений за ч.1 ст. 296 КК України на 1 місяць арешту.

В апеляційному порядку вирок не перевірявся.

ОСОБА_1 визнано винуватим у тому, що 28 серпня 2008 року, приблизно о 7 год. 15 хв., у приміщенні магазину "Тандем", що знаходиться по вул. Димитрова, 20 в м. Херсоні, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, він нецензурною лайкою ображав працівників магазину, пошкодив касовий апарат, безпричинно, з хуліганських спонукань заподіяв легкі тілесні ушкодження ОСОБА_2 На зауваження громадян засуджений не реагував, продовжував свої хуліганські дії, супроводжуючи їх образами, погрозами та нецензурною лайкою.

У касаційному поданні прокурор, посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції кримінального закону в частині вирішення питання призначення засудженому остаточного покарання, ставить питання про скасування постановленого щодо ОСОБА_1 вироку та направлення справи на новий судовий розгляд. Крім того, прокурор указує на невідповідність призначеного ОСОБА_1 покарання тяжкості вчиненого ним злочину та даним, що характеризують особу засудженого, зокрема, рецидиву злочинів.

Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав касаційне подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційному поданні прокурора, колегія суддів вважає, що це подання слід задовольнити з наступних мотивів.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні викладених у вироку неправомірних дій, а також кваліфікацію цих дій засудженого за ч.1 ст. 296 КК України прокурор, як видно із змісту касаційного подання, не оспорює.

Що стосується призначеного засудженому покарання за вчинений злочин, то колегія суддів погоджується з доводами прокурора про те, що вирішення судом першої інстанції цього питання не відповідає положенням ст. 65 КК України, зокрема, суд належним чином не врахував встановлені по справі дані, які можуть бути визнані судом за обставину, яка обтяжує покарання.

Крім того, в результаті перевірки матеріалів даної кримінальної справи, колегія суддів установила, що за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 жовтня 2007 року ОСОБА_1 за ч.1 ст. 186 КК України було засуджено до покарання у виді штрафу в розмірі 1020 грн.

Із змісту долучених прокурором до касаційного подання матеріалів, зокрема, повідомлення Голопристанського районного суду Херсонської області від 08 квітня 2009 року за № 1148 та повідомлення ВДВС Суворовського районного управління юстиції у м. Херсоні від 10 квітня 2009 року за № 11414 вбачається, що попередній вирок стосовно ОСОБА_1 у частині сплати засудженим штрафу на момент винесення останнього вироку виконано не було.

Згідно п.5 ст. 89 КК України такими, що не мають судимості, визнаються особи, засуджені, зокрема, до штрафу, якщо вони протягом року з дня відбуття покрання, тобто сплати штрафу, не вчинять нового злочину.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив новий злочин, суд до призначеного за новим вироком покарання повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за поперднім вироком.

При цьому, у ч.3 ст. 72 КК України зазначено, що вирішуючи питання призначення остаточного покарання за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків, судам слід мати на увазі, зокрема, що в такому разі основне покарання у виді штрафу складанню з іншими видами покарань не підлягає і виконується самостійно.

Отже, враховуючи, що новий злочин ОСОБА_1 вчинив 28 серпня 2008 року, суду слід було врахувати викладені вище положення кримінального закону, та в резолютивній частині вироку зазначити про те, що призначене ОСОБА_1 покарання у виді штрафу за попереднім вироком Голопристанського районного суду Херсонської області від 12 жовтня 2007 року підлягає окремому виконнаю.

Також колегія суддів погоджується й з викладеними у поданні прокурора доводами про те, що залишення судом першої інстанції поза увагою наведених положень закону і рецидиву злочинів призвело до призначення ОСОБА_1 покарання, що не відповідає тяжкості вчиненого злочину і особі засудженого внаслідок м'якості.

За таких обставин постановлений щодо ОСОБА_1 вирок підлягає скасуванню, а справу слід направити на новий судовий розгляд.

Під час цього розгляду суд першої інстанції, у разі доведеності винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, повинен врахувати викладені вище положення закону, постановити законний та обґрунтований вирок і вирішити при цьому питання призначення засудженому покрання згідно положень чинного КК України (2341-14) .

Керуючись статтями 394 - 396 КПК України, колегія суддів

касаційне подання заступника прокурора Херсонської області задовольнити.

Вирок Комсомольського районного суду м. Херсона від 21 жовтня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у той же районний суд.