У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого
Синявського
О.Г.,
суддів
Глоса Л.Ф. і
Косарєва В.І.,
за участю
прокурора
Сорокіної
О.А.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційним поданням заступника прокурора Херсонської області на вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1,
встановила:
зазначеним вироком
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,
уродженця смт Новотроїцьке Херсонської області, жителя м. Каховка Херсонської області, раніше неодноразово судимого,
засуджено:
- за ч. 2 ст. 162 КК України на 2 роки позбавлення волі;
- за ч. 3 ст. 296 КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки.
На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язок періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
У апеляційному порядку справа щодо засудженого не переглядалася.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим та засуджено за те, що він 23 квітня 2008 року у вечірній час разом із особою, щодо якої матеріали виділені в окреме провадження, незаконно проникли до житла ОСОБА_2 - будинку АДРЕСА_1, чим порушили право ОСОБА_2 на недоторканість житла, та з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, ОСОБА_1 завдав ОСОБА_2 удар у обличчя, спричинивши йому фізичну біль. Після чого з погрозами застосування насильства, вони примусово вивели ОСОБА_3 з будинку на подвір'я, де ОСОБА_1 завдав йому численні удари руками й ногами в різні частини тіла. При цьому, ігноруючи законні вимоги ОСОБА_4 припинити побиття потерпілих, завдав їй удари в обличчя, спричинивши фізичну біль.
У касаційному поданні прокурор просить скасувати вирок суду щодо ОСОБА_1 у зв'язку з істотним порушенням кримінально-процесуального закону та невідповідністю призначеного судом покарання ступені тяжкості злочинів та особі засудженого через м'якість, а справу направити на новий судовий розгляд. Своє прохання обґрунтовує тим, що суд при постановленні вироку порушив вимоги ст. 334 КПК України, а також належним чином не врахував характер та ступінь тяжкості вчинених злочинів, не мотивував, які саме дані про особу засудженого давали підстави дійти висновку про можливість його виправлення без реального відбування покарання у виді позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, пояснення прокурора Сорокіної О.А. на підтримання касаційного подання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи подання, колегія суддів вважає, що воно підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 334 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.
Згідно з роз'ясненнями п. 15 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку" від 29 червня 1990 року № 5 (v0005700-90) , в мотивувальній частині вироку потрібно викласти весь обсяг обвинувачення, визнаного доведеним, та докази, покладені судом в обґрунтування своїх висновків.
Проте вказані вимоги закону суд першої інстанції належним чином не виконав.
Так, визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 162 КК України, об'єктом якого є гарантоване Конституцією України (254к/96-ВР) право недоторканості житла, а об'єктивною стороною - дії, поєднанні з незаконним проникненням у житло чи до іншого володіння особи, суд на порушення зазначених вимог закону не навів у мотивувальній частині вироку чіткого формулювання об'єктивної сторони цього злочину, а лише вказав, що ОСОБА_1 разом із іншою особою умисно проникли до володіння ОСОБА_2
Крім того, кваліфікуючи дії засудженого за ч. 3 ст. 296 КК України, суд не зазначив жодної кваліфікуючої ознаки цього злочину, винуватим у вчиненні якого визнано ОСОБА_1
Ухвалюючи рішення про звільнення ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням на підставі ст. 75 КК України, суд послався на молодий вік, сімейний стан та на його щире каяття. Наведені обставини, за переконанням суду, свідчили про можливість виправлення засудженого без відбування покарання.
З таким висновком суду не можна погодитись, оскільки він не ґрунтується на загальних засадах призначення покарання, визначених у ст. 65 КК України, згідно з якими при призначенні покарання суд повинен урахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Як правильно зазначено у касаційному поданні, суд належним чином не врахував характер та ступінь тяжкості вчиненого засудженим злочину, який відповідно до ст. 12 ч. 3 КК України відноситься до категорії середньої тяжкості.
Суд не дав належної оцінки і тим обставинам, що ОСОБА_1 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, у тому числі за умисні злочини, судимості у встановленому порядку не зняті і не погашені.
Крім того, з наявної в матеріалах справи характеристики убачається, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризувався негативно, не працював, за характером запальний, неврівноважений, систематично зловживав спиртними напоями, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не контролював свої дії, схильний до скоєння правопорушень та агресій.
Будь-яких даних щодо сімейного стану засудженого у справі не має.
У зв'язку з вищезазначеним колегія суддів вважає, що доводи касаційного подання щодо м'якості призначеного ОСОБА_1 покарання є обґрунтованими.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
При новому судовому розгляді справи суду необхідно повно і всебічно дослідити всі обставини справи і постановити законний та обґрунтований вирок. У разі встановлення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів йому, згідно з вимогами закону, належить призначити покарання, яке б відповідало тяжкості злочину та даним про особу засудженого.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 394- 396 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
задовольнити касаційне подання заступника прокурора Херсонської області.
Вирок Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 9 вересня 2008 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суддів.
Судді: Синявський О.Г. Косарєв В.І. Глос Л.Ф.