Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

головуючого

Короткевича М.Є.

суддів

Синявського О.Г., Глоса Л.Ф.

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 19 травня 2009 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Краматорського міського суду Донецької області від 20 грудня 2006 року, яким

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженець с.Майна Бейського району Красноярського краю РФ, громадянин України, раніше судимий:

- 26 грудня 1994 року за ч. 3 ст. 140, ч. 1 ст. 229-6 КК України на 6 років позбавлення волі;

- 22 березня 2002 року за ст. 395 КК України

на 2 місяці арешту,

засуджений за ч. 1 ст. 115 КК України на 14 років позбавлення волі.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_1 4183 грн. 50 коп. матеріальних збитків.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 5 жовтня 2007 року вирок залишений без зміни.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 12 квітня 2004 року приблизно о 22-ій год. 15 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, біля бару "Гірський" на перехресті вулиць Проїзної і Магаданської у м. Краматорськ Донецької області, на грунті раптово виниклих особистих неприязних стосунків у ході сварки ножем, що мав при собі, умисно наніс ОСОБА_2 один удар в життєво-важливу область тулуба - грудну клітку, в результаті чого настала смерть потерпілого ОСОБА_2

У касаційній скарзі й доповненнях до неї засуджений ОСОБА_1 просить скасувати судові рішення і повернути справу на новий судовий розгляд. Вказує, що він перебував у стані необхідної оборони від нападу потерпілого ОСОБА_2 і той сам натрапив на ніж з необережності.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи скарги і доповнень до неї, колегія суддів вважає, що касаційна скарга засудженого не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено фактичні обставини вчиненого ОСОБА_1 злочину і відповідно доказам у справі застосовано матеріальний закон.

Доводи касаційної скарги засудженого з приводу того, що він перебував у стані необхідної оборони від нападу потерпілого ОСОБА_2 і не мав умислу на його вбивство, а потерпілий ОСОБА_2 сам напоровся на ножа, є безпідставними і спростовуються матеріалами справи.

Так, сам ОСОБА_1 під час досудового слідства і в судовому засіданні не заперечував факту заподіяння ним тілесних ушкоджень ОСОБА_2

Вирішуючи питання про зміст і направленість умислу ОСОБА_1 суд виходив із сукупності зібраних по справі доказів.

Матеріалами справи встановлено, що того вечора ОСОБА_1 вживав спиртні напої в кафе разом із своїм знайомим ОСОБА_4 та співмешканкою ОСОБА_3 Періодично ОСОБА_1 підходив до різних відвідувачів і пропонував їм поборотися з ним на руках. З такою пропозицією він підходив й до ОСОБА_2 та ОСОБА_5, але ті відмовилися. Через деякий час ОСОБА_5 вийшов із кафе на вулицю, за ним вийшов ОСОБА_1, а потім - ОСОБА_2

Такі обставини підтвердили свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, зазначаючи при цьому, що ОСОБА_1, чіпляючись до громадян у кафе, поводив себе агресивно. Їх показання в деталях співпадають між собою, а також узгоджуються з показаннями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_9, які є приятелями ОСОБА_1

Із показань свідка ОСОБА_5 видно, що на вулиці він побачив ножа в руці ОСОБА_1 і став відходити від нього, а коли вийшов ОСОБА_2, то він його попередив про ножа, а сам побіг до клумби, що була метрів за 15, щоб узяти каміння. Коли став повертатися до кафе, побачив, що ОСОБА_2 відійшов від ОСОБА_1 і сів в автомобіль. Він став кидати камінням, намагаючись вибити ножа у ОСОБА_1 Потім із кафе вийшов ОСОБА_6 і ОСОБА_1 почав його переслідувати. Наздогнавши ОСОБА_6, ОСОБА_1 приставив йому до шиї ножа й утримував, при цьому погрожуючи, щоб ніхто не підходив. У цей час автомобіль, у який сів ОСОБА_2, проїхав два метри і зупинився. Коли він відкрив дверцята автомобіля, то ОСОБА_2 випав на асфальт і на груди в нього була кров.

Такі свідчення ОСОБА_5 підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_9, які також вийшли на вулицю із кафе і бачили як ОСОБА_1 бігав із ножем, а з автомобіля витягли закривавленого ОСОБА_2

Крім того, даними висновку судово-медичної експертизи встановлено, що смерть ОСОБА_2 настала від проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки зліва з пошкодженням хряща 3-го ребра, серцевої сорочки, крізним пораненням аорти, що ускладнилося крововтратою.

Також за даними додаткової судово-медичної експертизи виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження не могли утворитися за обставин, на які посилається ОСОБА_1, і свідчать, що потерпілому завданий фіксований удар в область грудної клітки. Наведене підтвердив у судовому засіданні й свідок ОСОБА_10, який брав участь як експерт.

Отже, обставини вчинення злочину, зокрема, поведінка засудженого, яка передувала події злочину - ОСОБА_1 чіплявся до відвідувачів кафе, щоб поборотися і мав при собі ножа, сам без будь-якого примушення вийшов із кафе услід за ОСОБА_5, відсутність суспільно небезпечного посягання з боку ОСОБА_2, характер і локалізація заподіяних потерпілому тілесних ушкоджень, спрямованість удару в життєво важливий орган - серце, знаряддя злочину - ніж, свідчать про те, що дії ОСОБА_1 були спрямовані на позбавлення потерпілого життя і не носили ознак необхідної оборони.

За таких обставин суд обґрунтовано дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_2 та правильно кваліфікував його дії за ч. 1 ст. 115 КК України.

Посилання у касаційній скарзі на ряд порушень вимог кримінально-процесуального закону також є безпідставними.

Перевіркою не встановлено даних, які б свідчили про фальсифікацію доказів по справі. З дотриманням вимог закону було проведено відтворення обстановки й обставин події із застосуванням відеозапису, про що складений протокол із зазначенням того, що цей відеозапис був продемонстрований учасникам даної слідчої дії і ОСОБА_1 зауважень чи доповнень до нього не мав, у чому й розписався.

Показання свідків, що не з'явилися в судове засідання й неявка яких з'ясовувалася судом, були оголошені в судовому засіданні і досліджені в ході судового слідства. Перевіркою матеріалів справи не встановлено суперечностей в їх показах чи будь-якого впливу з боку працівників слідства.

Твердження засудженого про те, що покази свідка ОСОБА_9 отримані із застосуванням недозволених методів слідства, не знайшли свого підтвердження, оскільки з цього приводу було проведено відповідну перевірку прокурором і в порушенні кримінальної справи було відмовлено.

Спростовуються матеріалами справи доводи засудженого щодо незабезпечення колегіального розгляду справи щодо нього. Це право роз'яснюється особі слідчим відповідно до вимог ст. 218 КПК України, а також судом і вирішується під час підготовчої частини судового засідання, чого було дотримано в даній справі. При цьому ОСОБА_1 заявив клопотання про розгляд справи одноособово суддею, що відображено у відповідних протоколах (т. 1 а. с. 142; т. 2 а. с. 116).

Покарання призначено ОСОБА_1 відповідно до вимог ст. 65 КК України і підстав для його пом'якшення колегія суддів не вбачає.

Отже, підстав для призначення справи до касаційного розгляду немає.

Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

у задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.